Великдень – улюблене багатьма релігійне свято, до якого українські господині готуються старанно і завчасно: випікають пасочки, роблять крашанки й писанки, а також багато чого варять, смажать, тушкують, коптять.
І часом трапляється так, що частувань настільки багато, що не під силу родині з’їсти. Тож і виходить, що пасочки черствіють, а яйця й інші страви псуються. Водночас багато хто переживає, а що ж надалі робити із купою освячених пасочок і продуктів, які на смітник не викинеш.
Куди подіти надлишки великодньої їжі, дізнавалися в отця Романа, настоятеля Катерининського храму в Чернігові.
«Треба ділитися з тими, у кого немає. Але найперше господиням треба бути мудрими та готувати стільки, щоб можна було спожити, а не викидати. Я знаю, що пасочки, якщо їх багато, сушили. А потім ще довго споживали, молоком гарячим розпарювали або з чаєм їли, як сухарики.
А шкарлупки з освячених яєць завжди старалися не викидати разом зі сміттям. А намагалися закопувати під фруктові дерева, чи десь на городі», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив отець Роман.
Він також поділився своєю думкою про те, чи варто віддавати свійським тваринам надлишки з великоднього столу.
«Є звичай, коли освяченою пасочкою діляться також із усіма домашніми тваринами. Якщо є можливість віддати надлишок ще не зовсім зіпсованих продуктів тваринам, то так, звісно, можна. Можливо, краще і віддати, щоб вони це спожили, бо це не осквернення. Ми ж не віддаємо тому, що хочемо осквернити, а через те, щоб воно не стало оскверненим, бо ми надзвичайно багато наготували і не зуміли цього всього спожити.
Але, якщо, наприклад, є освячені яйця, які довго вже лежать і зіпсувалися, як продукт, тобто непридатні до споживання, то в такому разі їх і тваринам не даватимуть. Бо вони вже зіпсовані. Відповідно, закопують їх уже під дерево чи десь на городі, щоб ця освячена річ знову ж таки приносила певну користь. І не була зневажена – десь під ногами чи на смітнику», – наголошує духівник.
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
