Кожного разу, слухаючи народну пісню «Цвіте терен, цвіте терен», або «Ішла чорна хмара, а за нею біла…», згадую терен. Але що ж то за терен? Як він цвіте? І, головне, де ж він росте?
Випадково перебуваючи на екскурсії в музеї М.К. Заньковецької в парку, біля озерця я побачила колючі кущі. Їх там так багато! Стоять, ніби воїни, захищаючи парк та озеро.
Директор музею Новак Ольга Григорівна розповіла, що ці кущі – справжній терен, який росте в цьому краї ще з часів, коли тут жила Марія Заньковецька. Терен – невеликий, колючий чагарник. Його назва походить з прасловянської мови і означає «колючка».
Терен відомий людству ще за часів Стародавньої Греції та Риму. У християнстві колючки тернини є символом страждання Ісуса Христа. Палаючий кущ терену згадується у в Святому Письмі: «І явився Мойсею Ангел Господній у полумї огняному з-посеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить вогнем, але не згорає кущ… І гукнув до нього Бог з-посеред тієї тернини і зробив його вождем свого народу».
– На території музею терен буйно розростається, а навесні ще й радує пишним цвітом, – розповіла директор музею.
Підготувала Марина Ігнатенко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
