“Навколо йшли танки, а ми плели сітки, бо у вільній країні жити краще, ніж у страху”, каже одна з волонтерок громадської організації “МЕТАМОРФОЗИ” Ольга Семенчук. Зараз бахмацькі волонтери виготовляють для військових хімічні грілки, парафінові свічки, білизну, теплі речі, сухі супи. На фронт купили, відремонтували та відправили півтора десятка автомобілів.
Волонтер Сергій Драбинога розповідає, грілки, які виготовляють для військових тримають температуру приблизно дві години. Дівчатка на ці грілки приклеюють інструкції, як ними користуватися. Тут же ріжуть картон та заповнюють ним жерстяні банки для парафінових свічок. В кімнаті поруч шиють балаклави і білизну.
“Спочатку шили літні балаклави, легесенькі такі. А коли настали холоди, то військові потребували теплих балаклав – то такі теплі з «начосом» у нас балаклавки”, — говорить волонтерка Ольга Семенчук.
В кімнатці три на чотири старші жінки плетуть сітки.
“Я в школі пропрацювала на одному місці 48 років. І віддала своє серце і душу дітям, виховувала їх. А тепер всі мої хлопці на фронті. І я їм зобов’язана допомогти. Тому що розуміємо: нам у ліжках, на диванах теплих дуже гарно, а хлопцям у окопах дуже-дуже важко”, — розповіла волонтерка Віра Кокодій.
Наталія рік була волонтеркою в рідному Запоріжжі, поки ракета не рознесла сусідній дев’ятиповерховий будинок на дві частини. Тоді близькі родичі забрали жінку в Бахмач. Відтоді сітки плете тут. Робота триває стільки, скільки необхідно, каже Наталія.
“Колись до нас прийшли троє солдатів, яким треба було терміново три сітки. Тоді ми працювали, поки ми ті сітки не зробили у той термін, як вони просили, і віддали їм”, — розповіла Наталія Солодько.
Готують тут вітамінні суміші, збирають варення тощо. Працюють на замовлення від військових. Частину замовлень допомагають виконувати жителі Бахмача.
Спочатку задовольняють запити на “нуль” — каже Ольга, це першочергово, потім виконують всі інші. Сітки почали плести у перші дні повномасштабного вторгнення, коли навколо Бахмача йшли російські танки.
“Страшно, так. Але що робити? У вільній країні хочеться жити більше, ніж у страху. Плели і вчителі, і просто громадяни, які потребували спілкування, тому що час такий важкий, що ти не можеш всидіти вдома, тобі треба поділитися з кимось своєю тривогою, і тут вони знаходили таку розраду. Нам дуже приємно, що ми на той час змогли надати таку розрядку для людей, яка була дуже необхідна. І нам це треба було і їм це треба було”, — каже волонтерка Ольга Семенчук.
Щоб заробити на матеріали, влаштовують ярмарки. Спочатку на продаж почали шити шопери.
Через соцмережі звертаються за допомогою до бахмачан. Ольга каже, іноді не встигають написати, через 15 хвилин вже несуть потрібне. Запити збирає Вікторія через волонтерські групи. Розповідає, є багато знайомих волонтерів по всій країні. «МЕТАМОРФОЗИ» заснували ще до повномасштабного вторгнення, як організацію для молоді. Надихнув Майдан.
“Коли не було такої активної фази війни, ми займалися більше молодіжними і соціальними проєктами. Я вірю в те, що такими заходами можна змінити суспільну думку і взагалі громаду”, — розповіла засновниця ГО “МЕТАМОРФОЗИ” Вікторія Іванько.
