Ця родина потребує нашої підтримки! В ній неймовірна людяність та справжність одних і байдужість та ницість інших.
На фото – родина Полянецьких: Нікіта, Саша та Даша. Нікіта – найстарший, йому 20 років. Даші 16, а Саші 11. У січні 2024 року в Німеччині померла їхня мама. Правдами і неправдами Нікіта повернув сестер в Україну, зараз збирає документи, щоби стати їхнім опікуном.
Діти родом з Лукашівки, що в Носівській громаді. Зараз живуть на орендованій квартирі в Чернігові, бо тут у Нікіти є робота. Платять тільки за комунальні послуги. Але родина потребує допомоги.
Ви можете допомогти продуктами: яйця, молоко, олія, вершкове масло, сметана, булгур, картопля, цибуля, морква, м’ясо. Овочів – по 10-20 кг, одразу багато не треба, бо немає де зберігати. Долучайтеся й смаколиками.
Також підтримайте родину фінансово, ось картка Монобанка Нікіти: 5375 4115 0427 4502
А тепер – історія цієї родини. Нікіта ще до війни поїхав з села до Чернігова, влаштувався працювати в місцеву кав’ярню.
Мама Оля з доньками жили в селі. Жінка нарікала на болі в спині, нозі. Але в Україні лікарі казали, що то грижа.
У 2023 році в Лукашівку повернулася знайома пані Ольги і запропонувала їй з дівчатками виїхати до Німеччини. Жінка це й зробила. Але за кордоном їй стало гірше. Оформивши всі документи, вона звернулася до лікарів. Діагностували онкологію. Пані Ольга лікувалася, і напередодні Нового року її виписали додому.
“Я дзвонив мамі, вона наче ожила. Розповідала, яку гарну тюль купила і казала, як хочеться жити, що їй стало легше. Мама мала багато планів на життя. Але…”, – зі сльозами згадує Нікіта.
Але стан здоров’я різко погіршився. Нога опухла, почала знову сильно боліти. Дійшло до того, що жінка не могла піднятися з ліжка. Довелося викликати “швидку”. Пані Ольга більше не прийшла до тями. А наступного дня померла.
Дівчата 16 та 11 років залишилися самі. Рахунок мами з виплатами заблокували одразу ж після смерті. Відтак ще місяць сестри самі ходили до школи, фотографували і продавали меблі та техніку з квартири, де жили, аби назбирати гроші на дорогу, їжу та оформлення документів. Дівчат час від час навідувала сусідка з Лукашівки.
Де і як поховали пані Олю, наразі невідомо. Спочатку говорили про кремацію. Але виділити гроші не могли, бо в Німеччині не було повнолітніх представників…
“Я коли почув про те, що мами більше немає, просто впав тут у кімнаті. Кілька днів не міг отямитися. Я ж знаю, як вона страждала… Колись від раку помер і наш батько, я останній, хто бачив його живим. Це страшна хвороба. І вона була запущена, тому не залишила шансів ні татові, ні мамі… Потім довелося збирати себе до купи і повертати сестер. Мій директор дав мені юриста, бо самотужки з тим неможливо було б упоратися. Я звертався в прикордонну службу, до президента, в посольство, але допомогти ніхто не міг”, – каже Нікіта.
Дівчат вдалося повернути в Україну лише за місяць. Це було надзвичайно складно: Нікіту не випускали за кордон, а дівчата не могли самі їхати, бо неповнолітні. Була загроза, що їх віддадуть в сиротинець чи під опіку в німецьку родину. За кілька годин до того, як до сестер прийшла соцслужба, Нікіта відправив сусідці документ, який дозволив їй вивезти дітей в Україну. Без подробиць, але це робили всіма правдами і не правдами.
І знаєте, що найцинічніше? Нікіта каже, що в Україні служби, які не давали йому дозволу на виїзд до Німеччини, рекомендували хлопцю відмовитися від сестер, здати їх до дитячого будинку. А дехто дорікав, мовляв, чому матір, маючи проблеми зі здоров’ям, поїхала за кордон…
Зараз Нікіта сам утримує родину і оформлює опікунство. Але є нюанс: у родини має бути постійне місце проживання. Договір оренди він скласти не може: це передбачає орендну плату плюс комунальні. Таку суму він наразі не потягне. Повертатися в Лукашівку теж неможна, бо там немає роботи. Тому це питання явно потребує юридичного супроводу та роз’яснень…
Що ще просимо!
Нікіта працює барменом, підробляє офіціантом, а також веде інстаграм-сторінки. Він явно стомився, але не здається. Тому, можливо, вам потрібен smm-менеджер на фріланс. Напишіть. Ось інстаграм Нікіти – https://www.instagram.com/nekit_smm_
Даша мріє отримати професію майстрині з фарбування брів та нарощування вій. Якщо ви знаєте, де це можна зробити безкоштовно, враховуючи їхню ситуацію, теж дайте знати.
Ще обидві сестри мріють ходити на танці, уроки вокалу та малювання. Напишіть, де в Чернігові це можна отримати безкоштовно.
Просимо долучитися до допомоги цій родині: продуктами, фінансово, рекомендаціями щодо роботи та безкоштовних курсів та гуртків для дівчат. Ну і щонайменше – поширенням цього допису.
