Сльози на очах у всіх. Сьогодні плаче небо і люди, які прийшли провести в останню путь нашого Героя Юрія Кіфіка, 1978 року народження.
Молодий Воїн, мужній Захисник віддав на цій війні найдорожче – своє життя.
Дуже важко прощатися з рідною людиною тим, для кого вона була сенсом всього… Немає слів, щоб втішити, хоч трохи зняти біль і вгамувати роз’ятрене серце.
Гоголівська знову оповита сумом і горем, цією вулицею ходив Юрій, а сьогоднішня дорога стала останньою. Люди навколішках проводжали Героя, а вітер несамовито зривав з дерев мертве листя.
Нехай пам’ять буде сильнішою за смерть!
Бо ж Герої не вмирають…
