І такий поділ тривав 25 років. Ці два села, які раніше були частинами одного села, мали й окремі сільські ради. Межею між ними стала Лібаво-Роменська залізниця, яка проходила приблизно посередині села. У зв’язку із цим постійно виникали певні непорозуміння. Тому, хоч і с плином чверті століття, все ж було прийнято рішення об’єднати два села назад в одне – Бахмач.
В історії цього, одного з найдавніших поселень Київської Русі (згадується у «Повісті временних літ» під 1147 р.) є й інші цікаві факти.
1. Такий поділ Бахмача на дві частини існував і у ХVІІ ст. Тоді також було два Бахмачі: старий Бахмач і «град» Бахмач. У першому, очевидно, жили козаки, а в другому – міщани. Пізніше ці два поселення стали називатись Старосілля і Замок. Старосілля знаходилось біля Вознесенської церкви (нині діюча) – це було село Бахмач-2, а Замок – біля Успенської церкви (також нині працює) – село Бахмач -1.
2. Є відомості про те, що тут у ХІІІ – ХІV ст. було Бахмацьке удільне князівство, яке до сер. ХІV ст. підпорядковувалось Великому князівству Литовському. Проте ця інформація практично не досліджена та потребує додаткового вивчення.
3. Бахмач декілька разів змінював свій юридичний статус: літописне містечко – сотенне містечко – село – місто – районний центр – селище міського типу – і знов місто.
4. Існують цікаві та підчас суперечливі пояснення назви Бахмача. Одна з версій трактує походження зі старотатарської мови та означає «болото». Інше пояснення походження від половецького слова «бохмача» – водопій. Ще одна версія пояснює тюркське походження. «Бахмач» по-тюркськи означає «баштан».
Прихильники цієї версії зазначають, що скоріш за все на цій території наприкінці І тисячоліття н. е. київські та чернігівські князі поселяли полонених печенігів та інших вихідців з тюркських орд, які й назвали своє поселення своєю мовою. Фахівці з мовознавства не погоджуються з тюркським, татарським чи половецьким походженням і звертають увагу на те, що ця назва походить зі праслов’янської та старослов’янської мов і складається з двох частин: «бах» – сире, мокре місце і «моч» – болото. А прив’язка про походження назви від половців чи татар тому, бо тут вони випасали свою худобу й поїли її в болотах і річці Бахмачці. Дійсно, Бахмач розташований на доволі болотистій місцевості.
Ну і гідронім – походження назви селища від назви річки Бахмачки ніхто не відміняв. Це розмаїття гіпотез і версій походження тільки однієї назви підтверджує те, що старовинні міста та селища приховують у своїй історії чимало цікавих та дивовижних фактів. Більше про це старовинне містечко можна дізнатися у Бахмацькому історичному музеї.
«Чернігівщина туристична» вкотре нагадує: всі музейні установи, у т.ч. й Бахмацький історичний музей, працюють в режимі воєнного стану. Тому про своє відвідання музею або замовлення екскурсії містом краще домовитись заздалегідь. Довідки за тел.: (096) 401-54-60
Джерело: bhrr.gov.ua, wikipedia, окрема подяка Валентині Пушенко, директорці КЗ «Бахмацький історичний музей ім. М.Г. Яременка» БМР
Фото: мережа інтернет
Чернігівщина туристична запрошує
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
