22 грудня – День енергетика
Важливість роботи енергетиків люди усвідомлюють лише тоді, як в їхніх оселях зникає світло. Бо далі вже холонуть батареї опалення, з водогонів зникає вода, відсутній зв”язок і вже жодної користі немає в домі від будь якої навіть найсучаснішої комп’ютерної чи побутової техніки. Та як тільки через якийсь проміжок часу будинки знову наповнювалися світлом і теплом, ми відразу ж поспішаємо до своїх телевізорів та комп’ютерів, вмикаємо мікрохвилівки, плити, посудомийні та пральні машини, часто навіть подумки не подякувавши за можливість користуватися всіма цими благами цивілізації тим, хто ще кілька хвилин тому в темінь та негоду поспішали на лінію усувати несправності електромережі… Все змінила війна, з початком якої питання енергетичної безпеки країни постало ряді найважливіших державних тем.
Як сьогодні працюється їм, енергетикам військового часу? – про це в розмові з директором Ніжинського РЕМ Володимиром САМСОНЕНКОМ.
ВОРОГ ВДАРИВ ПО НАЙБОЛЮЧІШОМУ
-Почнемо з того, що з початком військових дій нам довелося переформатувати всі свої плани й завдання, повністю зосередившись на головному – забезпечення безперебійної подачі електроенергії споживачам.
Ситуація ускладнювалася тим, що частина території, в зоні обслуговування нашого РЕМу, опинилася в тимчасовій окупації, там велися бої, в результаті яких значна частина мереж та обладнання отримали серйозних пошкоджень. І все ж як тільки була хоч найменша можливість їх усунути, після координації дій з військовими наші працівники виїжджали, нерідко з ризиком для власного життя та здоров’я, добре розуміючи, наскільки це важливо й життєво необхідно для людей, що залишилися по суті відрізаними від світу. Вже після відступу російських військ ми оперативно обстежили всі наші “розстріляні” мережі й обладнання і взялися їх ремонтувати. Найбільших руйнувань тоді зазнали енергогосподарство Лосинівки, Великої Дороги, Нової Басані, Макіївки, частково сіл Крутівської громади – масові обриви ліній електропередач, виведені з ладу кілька потужних електропідстанції, зокрема 35 кВ та чимало підстанцій 10/04 кВ.
Утім, вже до кінця квітня практично всі мережі було заживлено, люди були зі світлом, а працівники РЕМу були готові надавати допомогу своїм колегам-енергетиками з сусідніх, північних районів області, де загарбники наробили ще більшої біди…
На початку травня військові дії перемістилися з Чернігівщини, тож ми вже змогли повернутися до виконання своїх завдань, почали готуватися в тому числі й до роботи в осінньо-зимовий період… За цей час вже встигли побудувати й ввести в експлуатацію три нових важливих енергетичних об”єкти. Це підстанція в Новобасанській громаді, яка живить електроенергією мешканців модульного містечка, які за час окупації втратили свої домівки, а також дві розвантажувальні підстанції – у Ніжині в мікрорайоні жиркомбінату й у Носівці по вулиці Троїцькій та Шишка…
-Однак справжні масштаби пошкоджень через масовані атаки ворога на об”єкти енергетичної інфраструктури ми усвідомили вже з першими осінніми холодами…
-Прикро, але сьогодні ми говоримо не про якісь поодинокі випадки виходу з ладу трансформаторів, системи диспетчерського управління, кабельних чи повітряних мереж тощо, а фактично про тероризм, адже вся та потужна зброя, яку загарбники спрямували в тому числі проти об”єктів енергетичної інфраструктури, власне й призвів до тимчасового блекауту в Об”єднаній Енергетичній системі України.
ВИМКНУЛИ СВІТЛО МЕНІ – ВИМКНІТЬ І СУСІДАМ
-На щастя, наші енергетичні потужності залишилися неушкодженими,- веде далі Володимир Миколайович, – утім, ми працюємо в єдиній енергетичній системі ,звідти отримуємо напругу, тож дефіцит потужностей нас також стосується. Ворог і зараз періодично наносить ракетні удари по об”єктах енергетичної інфраструктури, через що величина дефіциту електроенергії в ОЕС постійно змінюється.
Аби уникнути повного розбалансування системи, регіональний диспетчерський центр НЕК “Укренерго” наразі розподіляє отриману електроенергію в ручному режимі. Скільки ще продовжуватиметься така ситуація, ми не знаємо, ці відключення відбуваються постійно й вони нерідко не співпадають із затвердженими військовими адміністраціями графіками, тим самим нерідко викликаючи невдоволення певної частини споживачів, серед яких одних відключають від мережі частіше, інших – рідше, або декого не відключають взагалі.
Розумію, що це може бути приводом для створення соціальної напруги, але ж давайте з розумінням ставитися до цих тимчасових незручностей та не забувати, що в країні йде війна. Тож не з претензіями до енергетиків потрібно йти, ламати двері й бити вікна, а розуміти, що на сьогодні не відключається населення лише на деяких ділянках мереж , звідки живляться є такі об’єкти як лікувальні заклади, мережі тепло-, водо забезпечення та водовідведення, військові об’єкти. Тому краще направити всі свої зусилля на боротьбу з ворогом й вірити в сили ЗСУ та нашу майбутню перемогу.
Знову ж таки повторюся, що систему енергозабезпечення контролюють диспетчерські центри керування мережами магістральних ліній передач високої напруги і якщо вони бачать, що на якійсь ділянці створюється критична ситуація, вони мають повне право це зробити. І тут варто говорити не про зрівняйлівку типу “я без світла, нехай і ні в кого не буде”, а швидше розуміти, що наразі мусимо економити кожен кіловат потужності, бо це швидше за невдоволення й мітинги може вплинути на кількість і тривалість цих відключень… Зрештою, часті відключення негативно впливають і на нашу діяльність – частіше виходять з ладу трансформатори, системи диспетчерського управління,високовольтне обладнання та вимикачі тощо, швидше зношуються мережі,
-І яка реальна ефективність запроваджених відключень?
-Якщо брати за два останніх звітних місяців, завдяки цьому заходу удається втримати в роботі ОЕС України при умові серйозного дефіциту генерації , та й споживання завдяки цьому заходу знижується на рівні 10-15 відсотків в порівнянні з середньодобовим в порівнянні з аналогічними періодами. Хоч знову ж таки попереду нас чекає важке випробування , зимовими холодами, коли кількість споживання електричної енергії та ще і в умовах її тотального дефіциту може непередбачувано зрости…
І ВОЮЮТЬ, І РЕМОНТУЮТЬ…
–Володимире Миколайовичу, ми не вперше з Вами говоримо про роботу енергетичної галузі, про діяльність очолюваного Вами підприємства і ви завжди наголошуєте, що головним потенціалом колективу є люди, що тут трудяться…
-І це справді так. Згадаймо березневі події – звідусіль надходять тривожні повідомлення одне гірше іншого, чути віддалені вибухи, а наші всі на своїх робочих місцях, ризикуючи власним життям та здоров”ям готові будь-якої миті виїхати на лінію для усунення несправностей. Чи можна не пишатися такими людьми? Власне, вони й сьогодні на своєму важливому посту.
Це головний інженер Юрій Руденко, старші майстри Вадим Магденко, Петро Нечваль, Сергій Клименко, майстри Роман Шило, Микола Запорожець, Юрій Шпиг, Василь Круглій, Дмитро Білоус, Олександр та Ярослав Клименки, Микола Мохно, Андрій Колесник, Сергій Примак, електромонтери Леонід Івжич, Анатолій Кузьменко, Олексій Жигун, Юрій Пісковець, Леонід Котельницький, Віталій Касян, Юрій Шкурат, Геннадій Леоненко, Сергій Макуха, Володимир Федоренко, Іван Лисенко, Олександр Присуєцький, машиністи Анатолій Юрченко, Іван Приємницький, Валерій Петрик, Ігор Білобловський та багато інших їхніх колег.
До речі, тоді не тільки чоловіки тримали вахту. Практично весь час в березні у посиленому режимі працював колектив дільниці по збуту електроенергії у складі Любові Артюх, Ніни Шостак, Наталії Самойленко, Тамари Супрун, Оксани Гусак, Галини Соломатіної під керівництвом провідного інженера по збуту Носівської дільниці Миколи Артюха виконуючи роботу за всі дільниці об’єднаного РЕМ та частково інших підрозділів, де технічно виконання робіт було неможливим.
Близько десяти наших працівників наразі воюють у військових підрозділах Збройних Сил України й це також привід ними гордитися. Звісно, ми за них турбуємося і з нетерпінням чекаємо їхнього повернення у свій трудовий колектив, а поки допомагаємо їм та їхнім сім’ям, по можливості надаємо матеріальну, грошову допомогу.
Працюючи в тилу ,ми теж вносимо свій вклад у нашу спільну майбутнє перемогу – переказуємо періодично на потреби ЗСУ одноденний заробіток, збираємо та передаємо на передову продукти харчування, одяг, влаштовуємо благодійні акції та спортивні змагання, кошти від збору в яких також переказуємо на потреби українського війська і наших мобілізованих колег. Наразі у нас одна велика біда – війна й ми повинні триматися разом, об’єднуватися діями й думками в несенні нашої енергетичної вахти, протиставити ворогу організованість, зібраність та професіоналізм…
Традиційно під завісу року енергетики відзначають своє професійне свято. І хоч нині не до урочистостей, мені все ж таки хотілося привітати весь наш колектив, усіх своїх колег-енергетиків, ветеранів енергетичної галузі Ніжинського РЕМу, подякувати їм за добросовісну сумлінну роботу та побажати всім міцного здоров’я, добра, благополуччя.
Якнайшвидше вибороти перемогу у цій війні, щоб наша об’єднана енергетисна система нарешті повернулась до роботи у своєму звичному ритмі, в оселі нехай повернеться безперебійна подача електроенергії, а вже наші фахівці візьмуть її під своє професійне крило, тримаючи енергетичний фронт.
Катерина ГАВРИШ
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
