2027 рік може стати одним із найспекотніших за всю історію метеорологічних спостережень. Причиною може бути посилення природного явища Ель-Ніньйо, яке впливає на температуру та погодні умови в різних частинах світу.
Всесвітня метеорологічна організація ООН попереджає про можливі екстремальні погодні явища – від аномальної спеки та посух до сильних опадів і повеней.
Ель-Ніньйо – це періодичне потепління поверхневих вод у центральній та східній частинах Тихого океану. Воно змінює рух повітряних мас і впливає на погоду далеко за межами океану.
Під час цього явища в одних регіонах світу зростає кількість опадів і ризик повеней, а в інших встановлюються тривалі посухи та хвилі спеки. Такий цикл може тривати до 18 місяців.
Водночас науковці досліджують, наскільки глобальне потепління здатне впливати на силу Ель-Ніньйо. Океани вже поглинають значну частину надлишкового тепла, спричиненого викидами парникових газів. Під час Ель-Ніньйо частина цього тепла вивільняється в атмосферу, що може додатково підвищувати глобальну температуру.
Для України зміна клімату вже стала помітною тенденцією. За даними Українського гідрометцентру, за останні 30 років середня температура в країні зросла приблизно на 1,2°C.
Потепління супроводжується змінами режиму опадів і дефіцитом води. Цього літа в окремих українських водоймах рівень води опускався до історичних мінімумів. Через низьку водність для басейну Дністра та суббасейнів Сяну і Західного Бугу оголошували найвищий рівень гідрологічної небезпеки.
Особливо вразливими залишаються південні та центральні області. Тривалі періоди спеки й нестача опадів створюють додаткові ризики для сільського господарства. Через зміну кліматичних умов частина виробництва може поступово переміщуватися до західних регіонів, де прохолодніше та більше вологи.
Окремим фактором залишаються наслідки повномасштабної війни. Пожежі, вибухи, руйнування промислових об’єктів та інфраструктури, а також використання пального спричиняють додаткові викиди парникових газів.
За оцінками «Екодії», за перші чотири роки повномасштабної війни додаткові викиди перевищили 311 млн тонн CO₂-еквіваленту. Кліматичну шкоду оцінюють майже у $57 млрд.
Для населення зростання температур означає не лише дискомфорт у спекотні дні. Тривалі хвилі спеки можуть збільшувати навантаження на організм, підвищувати ризики для людей із хронічними захворюваннями та створювати додаткове навантаження на енергетичну й водну інфраструктуру.
Таким чином, потенційно спекотний 2027 рік може стати для України ще одним нагадуванням про те, що зміна клімату вже впливає на воду, сільське господарство, здоров’я людей та економіку країни.
