21 липня виповнюється 120 років від дня народження Олени Теліги – видатної української поетеси, публіцистки, громадської діячки та однієї з найяскравіших постатей українського визвольного руху. Її життя стало прикладом незламності, відданості Україні та готовності боротися за свободу до останнього подиху.
Олена Теліга народилася 21 липня 1906 року в Санкт-Петербурзі в родині професора Івана Шовгеніва, який згодом став міністром уряду Української Народної Республіки. У 1918 році родина переїхала до Києва, а після поразки УНР була змушена емігрувати до Чехословаччини.
Саме в Празі сформувався її світогляд. Навчаючись в Українському педагогічному інституті, вона свідомо перейшла на українську мову, долучилася до українського студентського середовища та познайомилася з Михайлом Телігою – майбутнім чоловіком, військовим Армії УНР і співаком-бандуристом.
Перші поетичні твори Олени Теліги були опубліковані у 1928 році. Згодом подружжя оселилося у Варшаві, де поетеса працювала на різних роботах, активно писала вірші, публіцистику та літературознавчі статті. Її творчість вирізнялася силою характеру, емоційністю та закликом до активного життя. У своїх поезіях вона оспівувала свободу, любов, гідність і боротьбу, а її рядки стали символом незламного духу.
У 1941 році Олена Теліга повернулася до окупованого Києва. Тут вона очолила Спілку українських письменників і продовжувала працювати для української культури, попри смертельну небезпеку. Коли німецька влада почала переслідування українських націоналістів, друзі попереджали її про можливий арешт і пропонували негайно залишити місто. Вона відмовилася, не бажаючи рятуватися втечею.
У лютому 1942 року Олену Телігу, її чоловіка Михайла та кількох соратників заарештували. Усіх їх було розстріляно в Бабиному Яру.
За життя Олена Теліга не встигла видати жодної поетичної збірки. Її творчий спадок побачив світ уже після загибелі. Сьогодні її вірші входять до найкращих антологій української літератури, а ім’я поетеси стало символом мужності, сили духу та безкомпромісної любові до Батьківщини.
Її поезія не втратила актуальності й сьогодні. У рядках «Усе – лише не це! Не ці спокійні дні…» відчувається прагнення жити гідно, діяти й не миритися з байдужістю. А її власне життя стало підтвердженням цих слів.
Через 120 років після народження Олена Теліга залишається визначною поетесою, а також однією з моральних опор української нації – жінкою, яка обрала свободу, честь і Україну, навіть коли ціна цього вибору була найвищою.
З відкритих джерел
