Розповідь від першої особи молодої бариста з Ніжина Ярослави Лазоренко.
“Яку каву бажаєте?”, “Молочко вам підігріти в американо чи залишити холодним?” “Може спробуєте флет- вайт?”, – ці слова кожному третьому клієнту я говорю кожні два дні. Я бариста і як очільнику цієї професії моя мета задовольнити клієнта навіть якщо смаки незвичайні.
Бариста – це та професія, де більшість часу ти працюєш з кавомашиною, ще одну частину з людиною, а все інше вже є твоїми стараннями й навичками. Варити каву – мистецтво, яке може опанувати кожен на теоретичному рівні добиваючи все практикою, а якщо заглибитися, то можна зрозуміти, що це не легка справа, бо кожна секунда, навіть не хвилина, впливає на смак. І це залежить наскільки напій вийде вдалим, бо в цій сфері є певний алгоритм: “Смачно зварена кава – задоволений клієнт – немає проблем”.
Я тут не хочу говорити про певні правила темперування кави чи складного процесу збивання молока, я зі своїм досвідом роботи хотіла б розкрити цю професію з іншої сторони. Сторона, яка б могла замотивувати йти у цю сферу не тільки заради фінансової підтримки, а щоб полюбити, хоча б частинкою себе сам процес і кожну зварену чашку. Аналізувати, розуміти клієнта, його бажання й вподобання, бути з ним заодно.
Звісно, крім мистецтва, будь-яка кав’ярня вимагає від тебе більшого: чистота, касова відповідальність, доброзичливість і обов’язково більш менш гарні відносини з керівництвом. Ти не можеш творити й віддавати, а все інше пускати на самоплив, бо це комплекс. Такий своєрідний мінус, від якого немає шансу відмовитися, проте на кожний мінус є свій плюс. Твої обов’язки дають інші навички, які рано чи пізно тобі знадобляться й в інших сферах. На жаль, наші реалії просто творити не дозволяють.
Коли я прийшла працювати в кав’ярню Gogol Point- це був той етап, коли потрібно було чимсь зайнятися новим, був тяжкий період, до того ж я постійно відвідувала заклад протягом двох років і була більше ніж просто клієнт. Я вже знала ази роботи й мені здавалося, що з цією зайнятістю я впораюся легко. Згадуючи себе пів року тому розумію, що була наївна. Мене навчили готувати каву, навчили як пропонувати й продавати товар, як спілкуватися, щоб люди сюди поверталися, але всі тонкощі від варіння кави, до миття нашого великого вікна – я не знала. Це був непростий період спілкування з начальником, але я і це змогла пройти. І тільки останній місяць я сприймаю свою роботу, не як доброзичливий робот біля кавомашини, а як людина, яка відповідає за темп вашого напою у чашці. Мені подобається, що свою роботу я довела до автоматизму і всі побутові речі роблю швидко й можу зосередитися, щоб якісно зробити напій для вас.
Кожну чашку кави я сприймаю, як щось глибоке для себе. Момент, коли ти вливаєш збите молоко в еспресо, ти повільно круговими рухами змішуєш інгредієнти й злеглої наточеної руки малюєш на пінці сердечка. Створюєш естетичний вигляд і цей золотий момент, коли віддаєш каву людині, бачиш палаючі очі подяки й захоплення твоєю роботою. Це насправді цінно, дуже. У такі моменти розумієш, якщо навіть настрій у твого клієнта був поганий, ти хоча б на маленький відрізок часу зміг це змінити.
Я взагалі кінестетик по своїй натурі, більше схильна до почуттів, але візуальні навички в мене теж розвинені досить непогано, тому процес обслуговування клієнтів у моїй голові, як знімання кіно. Коли покадрово показують швидке й професіональне приготування страв чи дорогих коктейлів, і глядачі ловлять цей момент за переглядом сюжету, і як то кажуть зараз “заліпають”. Так само і в мене, я ловлю покадрові моменти в приготуванні кави й кайфую від своєї роботи.
Ще бувають випадки, коли клієнти цікавляться зернами. Gogol Point – це напевно одна із перший кав’ярень у місті, яка варила саме 100% арабіку, як ми знаємо, це дорогі зерна за всі інші. Такі заклади, які створені саме для кава-брейку, пропонують зернову або мелену каву на продаж для домашнього приготування і ти як працівник маєш розбиратися, щоб порадити, підказати, зробити фокус людини на тому, що хоч у нас тільки один сорт кави для варіння, але ви вдома можете експериментувати й остаточно з часом обрати зерна, які вам найбільше до вподоби. Клієнти нашої кав’ярні часто роблять акцент на тому, що відвідують нас завдяки тому, що у нас арабіка. Це дійсно смачно, якщо хоча б трішки розбиратися.
Підбиваючи підсумки, то мої знання й навички в цій сфері ще досить невеликі, але як для роботи в кав’ярнях достатньо високі. Мене чекає ще багато чого цікавого й нового, бо є бажання й інтерес. Ця сфера дійсно захоплює й дає шанс на розвиток, якщо грамотно підійти. До того ж робота з людьми приваблива тим, що ти маєш змогу знайти нових людей з будь-яких сфер, спілкуватися й обмінюватися досвідом. Звісно не без пригод. Взагалі, бариста – твій привітний знайомий, який задає настрій з самого ранку смачною кавою.
Ярослава Лазоренко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram