На 23 березня в Чернігівському апеляційному суді призначено розгляд апеляційних скарг 56-річного Анатолія Стрільця і 25-річного Валентина Гармаша з Лосинівки Ніжинського району. Їх засудили відповідно до 8 і 10 років тюрми за смертельне побиття односельця Євгена Осипчука (йому було 50).
Влітку 2021-го його знайшли мертвим, у крові, зі слідами удушення. Втім Стрілець і Гармаш божаться, що не мали наміру вбивати Євгена, а били лише, щоб «провчити за крадіжки». Своєї вини за пред’явленими статтями вони не визнають і вирішили оскаржити вирок.
Місцеві розказують, що покійний Євген Осипчук мешкав із братом. Років 20 тому разом із матір’ю (жінка родом із Лосинівки) вони перебралися зі столиці на її малу батьківщину. Мати тримала синів у дисципліні, підтримувала порядок у хаті. Коли ж ії не стало, ті «відчули свободу» й почали періодично заглядати в чарку.
Кілька років тому братів спіткала біда — згорів їхній будинок. Вони стали жити в літній кухні. Із дружиною Євген давно розійшовся, дочка замужем. Останнім часом він підробляв сторожем на ставку. Гармаша і Стрільця добре знав. Навіть якийсь час мешкав в Анатолія. Той холостяк, жив із підробітків. У Валентина власної сім’ї теж немає. Лише батьки і брат. Односельці називають Валика «бідовим хлопцем». Кажуть, він їздив на заробітки у Київ, потім повернувся в Лосинівку.
Тіло Осипчука знайшли ввечері 30 серпня 2021 року неподалік маслосирзаводу.
На закривавлений труп натрапили медики «швидкої» (як виявилося згодом, їх викликав Гармаш). Підборіддя, ніс, губи, лоб і скроні загиблого були в саднах, забоях та крововиливах. Оскільки травми мали насильницький характер, працівники «швидкої» викликали на місце слідчо-оперативну групу.
Правоохоронці швидко встановили особу померлого і почали відпрацьовувати можливі версії. Переглянули записи із селищних камер відеоспостереження, опитали односельців загиблого. Це дало результат – уже близько другої ночі Стрільця і Гармаша затримали. Обоє зізналися в побитті.
«Я розповів товаришу, як Євген колись украв у мене речі, і ми вирішили його провчити», — таке пояснення дав поліцейським Анатолій під час затримання.
Правоохоронці з’ясували, що того дня всі троє (Осипчук, Стрілець і Гармаш) були на похороні односельчанки. Поминки справляли в кафе. Там, ясна річ, випили. Іще в кафе Анатолій став задиратися до Євгена. Розказував односельцям, що Осипчук — крадій і його треба побити за це.
Пом’янувши покійну, люди почали розходитися по домівках. Євген пішов першим. Стрілець і Гармаш — слідом за ним. Вони наздогнали Осипчука і почали гамселити його по голові, грудях, спині. Били руками й ногами. Судмедексперт визначив, що в загиблого зламані 11 ребер. Та причиною смерті Євгена стала механічна асфіксія.
За версією слідства, зразу після побиття Гармаш почав руками душити Осипчука, зламавши йому під’язикову кістку. Через це Стрільцю і Гармашу інкримінували різні статті: першому — ч. 2 ст. 121 ККУ (Групове умисне тяжке тілесне.ушкодження), другому — ч. 1 ст. 115 ККУ (умисне вбивство).
Під час слідчого експерименту Стрілець розказував, що після поминок запропонував Гармашу піти до Євгена і побити його. Той погодився. Дорогою вони натрапили на Осипчука, який сидів у кущах і допивав пляшку горілки. Євген був настільки п’яний, що навіть не захищався, коли його били.
За словами Стрільця, він завдав потерпілому 14-15 ударів. У свою чергу Гармаш заявив, що лише раз ударив Осипчука по голові, а потім на 3-4 секунди здавив його горло. Потім вони буцімто ще випили горілки, після чого Стрілець знову взявся гамселити Євгена. А він, Гармаш, у бійку вже не втручався. Навіть викликав «швидку».
Та під час розгляду справи в Ніжинському міськрайонному суді (у грудні минулого року) обвинувачені «заспівали» по-іншому. Тепер Стрілець запевняв суддів, що вдарив Євгена лише тричі і не знає, хто забив Осипчука до смерті. Бо нібито не пам’ятає, чи завдавав Гармаш ударів. Натомість Гармаш зізнався, що били по черзі. І що близько пів хвилини він тримав потерпілого рукою за шию. Та коли Євген почав хрипіти і закочувати очі, то відпустив. А потім, за його словами, вони втрьох іще випили і розійшлися.
До речі, один зі свідків підтвердив, що потерпілого били і Стрілець і Гармаш. Він бачив усе на власні очі і навіть намагався зупинити бійку, але не зміг, бо й сам був добряче напідпитку.
На суді адвокати просили перекваліфікувати дії Гармаша і Стрільця за більш м’якими статтями: щоб Валентина судили за «умисне тяжке тілесне ушкодження, що призвело до смерті», а Стрільця — за «вбивство з необережності». Втім суд підстав для цього не знайшов. Крім того, визнав, що обоє діяли з прямим умислом.
Також сторона захисту клопотала, щоб висновки судмедексперта і протокол огляду місця події визнали недопустимими доказами. Оскільки експертиза була проведена «в неіснуючому кримінальному провадженні», а в протоколі огляду слідчий не зазначив, що участь у ньому брав судмедексперт. Слідчий пояснив, що забув вказати судмедексперта в протоколі, бо сильно втомився після добового чергування. З цієї ж причини не вказав номера, провадження в постанові про призначення експертизи. Зрештою суд відмовив адвокатам і тут. І визнав, що вищезгадані похибки не порушують конституційних прав обвинувачених, а значить документи можна вважати належними.
У результаті Гармашу дали 10 років тюрми, Стрільцю — 8. Підтвердити чи скасувати цей вирок тепер має Чернігівський апеляційний суд. Бо засуджені і захисниця Гармаша додали, апеляції.
— Ми просимо закриття справи, — каже телефоном Леся Вертелецька, адвокатка Валентина Гармаша. — Проте це поки що все, що я можу сказати. Дочекаймося рішення Апеляційного суду, тоді я щось коментуватиму детальніше.
Ми зателефонували також адвокатці Анатолія Стрільця Марині Ващенко. Вона теж виявилася небагатослівною.
— Мій підзахисний дійсно подав апеляцію. Але поки що без коментарів, бо ще вирішується питання, чи буду я його адвокатом.
Джерело: газета “Гарт” від 16.03.2023, Юрій НІКІТІН
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
