Марія Кобець із Брусилова на Чернігівщині виковала сокиру для генерала Валерія Залужного.
Жінка вперше власноруч розпалила горно та стала до наковадла, перебуваючи у декреті. Планувала підтримувати справу чоловіка хоча б на мінімальному рівні, поки той у лавах ЗСУ. Але робота з розпеченим металом дуже захопила колишню музейну працівницю.
Марія хоче, аби кузня “не застоювалася” до повернення чоловіка із фронту: у червні 2022 року Андрія мобілізували до ЗСУ. “Зараз він перебуває на службі в ОК «Північ». Наразі це все, що я можу розповісти. Що для мене значить те, що він там? Що наша Перемога буде швидше. Я знаю його, знаю його побратимів. Це такі хлопці, що інакше бути не може” – розповідає майстриня.
“Я теж не мала права опустити руки. У нас син, садиба, кузня“.
Спочатку я навчилася водити авто, потім – косити у дворі. Бачити зачинені двері кузні, темні вікна було дико. У мене якраз у той час закінчувалася декретна відпустка.
Я відчувала, що маю врятувати розпочате Андрієм. У мене був місяць часу до виходу з декрету і ключі від кузні.
Добре пам’ятаю, як вперше розтопила горно і спробувала кувати. Показувала свої «перші млинці» чоловікові по відеозв’язку, він коментував, давав поради. Молот перший місяць взагалі не вмикала – боялася його, все кувала тільки вручну. А потім уже призвичаїлась. До болгарки придивлялась два тижні. Передивилась мільйон відео на ютубі, як на ній працювати. Все ж це обладнання травмонебезпечне, був страх. Але як кажуть: очі бояться, руки роблять”.
Ковальством займається уже понад рік.
“Спочатку я лише повторювала роботи чоловіка, а буквально цього місяця уже і доповнила асортимент нашої кузні власними розробками: це, наприклад, ложка-пір’їнка зі столової нержавіючої сталі, кільця для серветок, заколки для волосся”
“Одного разу зателефонували знайомі військові: треба зробити на певну дату сокиру. Сокира – це складна робота, я зазвичай не беру такі замовлення, але ж це друзі. Зробила. Приїхали забирати, кажуть: «Це знаєш для кого ти сокиру викувала? Для генерала Залужного!». Ну я скептично це сприйняла, подумала, що жартують хлопці. А потім, у липні, надсилають мені фото: Головнокомандувач ЗСУ з моєю сокирою в руках! У мене був шок”, – пригадує жінка.
Марія розповідає, що тепер її часто питають, чи можна замовити сокиру «як у Залужного». Але я відмовляється.
Пояснює: “Деякі речі мають таки лишатися без повторів”.
Фото ШоТам
Джерело: ШоТам
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
