Олександру Борису посмертно присвоїли звання Героя України

29 вересня своїм Указом Прези­дент України удостоїв найвищої дер­жавної нагороди нашого земляка, пілота бойового вертольота майо­ра Олександра Бориса із Ніжина. Він служив в 11-й окремій бригаді армій­ської авіації «Херсон». Загинув у березні минулого року, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Під час свого останнього вильоту Олександр знищив 15 одиниць ворожої техніки і близько 30 окупантів, та, на жаль, був підбитий ворожою ракетою. Йому бу­ло 27 років…


Олександр народився і виріс у Ні­жині. Навчався у місцевій гімназії №3, а потім — у Чернігівському ліцеї з по­силеною військово-фізичною підго­товкою. З дитинства мріяв про польоти. Тож коли прийшов час обирати майбут­ню професію, вступив до Харківського національного університету Повітря­них Сил імені Івана Кожедуба. Після випуску, у 2016-му, Олександра напра­вили в 11-ту бригаду армійської авіації. Службу 8 бригаді він розпочав посаді льотчика-штурмана вертольотної лан­ки. Не раз брав участь в АТО/ООС. Почувався на своєму місці. Командуван­ня теж відзначало молодого пілота: він отримував нові звання, посади. У 2018 році Борису присвоїли звання капіта­на і призначили командиром верто­льота.

А в 2019-му в рамках місії ООН на рік направили в Демократичну Респу­бліку Конго. За вправне виконання по­ставлених завдань Олександр отримав пам’ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець». Після повернення в Україну він продовжив службу в Херсоні. У січні 2022-го за наказом відправився у відря­дження на Схід України. Там і зустрів повномасштабне вторгнення.


— Коли почалася велика війна, спіл­кування із сином було дуже коротким. Ін­коли в нього навіть не було часу відписа­ти нам. Надішле в повідомленні плюсик – значить все нормально. Якщо мав хви­линку, то набирав мене по відеозв’язку. Я бачила, що Саша дуже втомлений. Іно­ді неголений, бо ніколи було. Та він не жалівся. Тільки казав: «Бережіть себе». А я йому відповідала: «Бережи себе, син­ку! Я молю Бога за тебе і за всіх наших діток, які воюють», – казала в одному з інтерв’ю мама Героя Світлана.

На фронті Олександр завзято нищив окупантів та їхню техніку. Тож іще за жит­тя був представлений до ордена Дани­ла Галицького. Та отримати нагороду особисто не судилося. 15 березня під час бою поблизу Мар’їнки вертоліт капі­тана Бориса збили окупанти. Героя похо­вали у Ніжині. Посмертно його нагоро­дили орденом Богдана Хмельницько­го III ступеня. Пізніше присвоїли звання майора. І ось тепер удостоїли найвищої відзнаки — звання Героя України.

Джерело: газета “Гарт”, Олексій Прищепа

Чернигов Город

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь