Проїжджаючи по центральній вулиці села Нова Басань, помічаємо будівлю, яка мальовничо розташована за кремезними деревами і на якій видніються пошкодження від обстрілів, дірки на фасаді, поряд приміщення старої амбулаторії, яке ще більше постраждало від обстрілів під час активних бойових дій на території села у 2022 році.
Зустрічає нас приємна жінка, медична сестра Катерина, почувши , що ми журналісти кличе лікаря – Зою Вікторівну Солошенко, почувши, що ми журналісти Ніжинського вісника, посміхаються: «Газету нашу знають, читають.»
Всередині приміщення, там, де розміщена реєстратура, у стіні величезна наскрізна дірка від пострілу, яка закрита стендом , також пошкоджені інші кабінети та палата денного стаціонару.
У амбулаторії працюють два сімейні лікарі: Солошенко Зоя Вікторівна і Стародинов Микола Володимирович – завідуючий. Обслуговують близько чотирьох тисяч пацієнтів у Зої Вікторівни – 1700 пацієнтів(тільки дорослі), а у Миколи Володимировича – 1900 пацієнтів, серед його пацієнтів і діти.
- Під час бойових дій на території села амбулаторія не працювала, але коли ворожі колони орків заходили в село в амбулаторії знаходились завідуючий Микола Володимирович, фельдшер швидкої допомоги Павленко Анатолій Володимирович і працівник котельні Зубець Андрій Іванович, який був поранений. Коли він йшов з котельні до амбулаторії, то орки в його поцілили, так, як попереджали – будуть стріляти на кожен рух, що бачать. Перейти через дорогу вони не могли, бо по дорозі йшло дуже багато техніки, тому вони змушені були декілька днів сидіти в амбулаторії. У них не було нічого їсти , вони і їли сирі яйця, які були в амбулаторії, майже без води і без світла. У пораненого кровила рана, у його було кульове наскрізне поранення в живіт. Коли трішки стихло, не знаємо якими силами, але пораненого перенесли до дочки, яка жила через дорогу, сам Микола Володимирович берегами пробирався до себе додому, а фельдшер тут живе неподалік, тому вибрав момент і дібрався додому.
- Працівник залишився живим, тепер він проживає в Києві, але пережите дається взнаки, хворіє – розповідає Зоя Вікторівна.
- Зоя Вікторівна, де ви знаходились під час окупації, як ви пережили це страхіття?
- Я живу одна, мій будинок над трасою, тому я перебралася до родичів покійного чоловіка, нас було восьмеро в хаті, бігали по хатах перевіряли паспорти, допитувались скільки жителів у селі, хлопців роздягали та шукали тату, лазили по погребах. А в мене на подвір`ї хазяйнували вороги, за хатою , в саду напхали техніки, винесли постіль і матраци в погріб, там і ховались. Над трасою викопали рів і туди вперли танк. Ми дуже чекали наших хлопців, ми знали, що нас визволять. І коли нелюди почали швидко збиратися і відводити техніку, ми зрозуміли, що наше визволення вже близько. І от ми помітили, що літає дрон і через деякий час почався такий обстріл, що страшно навіть згадати, родичі були у дворі і вскочили в погріб, це їх врятувало, бо попало в садову колиску, то потрощило вщент. Я була в хаті з молоденькою дівчиною, вона накрила собою свою дитину і молилась, я молитов не знаю, але повторювала «Господи, прости і помилуй! Спаси і сохрани!» А тоді стало тихо і через деякий час ми побачили наших хлопців, які бігли полем. У моєї свекрухи в погребі орки залишили свого поранено солдата і гранату – наші забрали його в полон.
- Чи обіцяють вам зробити ремонт приміщення?
- Так, нам пообіцяли, що зроблять ремонт. Ми працюємо і чекаємо.
- Зоя Вікторівна, скільки років ви працюєте лікарем?
- В медицині я працюю з 1975 року, інтернатуру проходила в місті Чернігові і працювала в Ніжині в медичному училищі, а тут працюю з 1983 року. На сьогодні маю 49 років медичного стажу. Роботу свою люблю, мені подобається знаходитись серед людей.
В телефонному режимі ми поспілкувалися із завідуючим Новобасанською сільською лікарською амбулаторією Стародиновим Миколою Володимировичем, він пояснив, що обстрілювали не приміщення, а між будівлями, а попадало скрізь, вони їхали по дорозі і з обох боків колони їхали автоматники і кулеметники, які стріляли «куди попало».
Проєкт на ремонт приміщення вже зробили, але так, як у приміщенні амбулаторії повинне бути укриття, то проєкт перероблюється і в цьому році втілиться в життя.
Спілкувалась Марина Ігнатенко
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
