Для кожної людини вираз “домашній улюбленець” трактується по-різному. Когось тваринка врятувала від самотності, комусь допомогла реабілітуватися після складної травми, а когось просто заспокоює у стресовій ситуації. Але не потрібно забувати, що улюбленці не тільки живуть для нас, а й ми повинні жити для них. Адже у котика чи собачки також може скластися складна життєва ситуація.
Ось наприклад, як у родини кота Міммо.
![](https://nezhatin.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/Kit-Mimmo-ta-jogo-rodyna.jpg)
Сімнадцятирічна Євгенія Бондаренко розповідає:
“Я йшла додому і на смітнику побачила кошеня. Мені стало шкода малюка, тому вирішила забрати його до себе. А згодом знайшла всю котячу родину і всіх також забрала додому (маму-кішку та її дітей: 2 хлопчики, 1 кицю-дівчинку)”.
Зі слів дівчини, ці непосидючі пронири мають бойовий характер. Жодна обгортка від цукерки не залишається без уваги.
“Люблю за те, що вони просто є. Їх можна погладити, погратися, зняти веселі відео у ТікТок. А ще з котами не буває сумно, бо вони бігають, як дикі. За цим кумедно спостерігати”, — з теплими почуттями розповідає Євгенія.
Котик Барсик також мав не легку долю.
Та Єлизавета Хилько (18 років) перетворила його життя на казку.
“Ще у третьому класі забрала Барсика у дітей, які над ним знущалися. Знала, що мама не дозволить його залишити, бо на той час у нас вже була кішка. Тому ховала Барсика у літній кухні. Дуже хотіла, щоб він жив у нас, та мама була проти. Але все ж я його відвоювала”, — згадує дівчина.
Кличку своєму улюбленцю Ліза вигадала не відразу. Перші дні називала Маркизом. Та на її думку, це ім’я не підходило.
“Маркиз — це наче тварина “королівської крові”: спокійна, виважена, вихована. Довго думала, яке ж ім’я обрати. А потім дивлюся, ну це ж реальний Барсик. Розбійник на вигляд”.
Та незважаючи на це, для своєї хазяйки Барсик дуже ніжний: обожнює коли його обіймають. А також “товариський”. Тобто з радістю йде на контакт з іншими людьми.
Дівчина стверджує: “Я люблю Барсика абсолютно за все. За те, що він як людина може сумувати за мною. За те, що дуже ручний та ніжний. З ним навіть можна поговорити. Знімає мені стрес”.
Улюблене місце цього котика — у кімнаті Лізи, а особливо на її речах. Дівчина припускає: “Це через мій запах. Можливо він відчуває любов саме через речі, які пахнуть мною”.
Також Єлизавета має ще двох улюбленців. Це пара сіамських котів Лео та Ляля.
![](https://nezhatin.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/leo-ta-lyalya.jpg)
Перший надзвичайно плаксивий, має меланхолійний характер. Дуже спокійний. Йому обов’язково потрібен час, щоб звикнути до людини. Його подруга Ляля — найніжніша кішечка. Дуже рада, коли її обіймають та гладять.
“Вони підіймають мені настрій, коли я спостерігаю за їхнею взаємодією між собою. Вони почали товаришувати одразу. Коти — не розлий вода. Сплять, їдять разом, граються, балуються, бігають. За це я їх обожнюю”, — розповідає господарка Лео та Лялі.
Проводити час, як і Барсик, люблять у кімнаті Лізи.
Як щодо вірного друга та охоронця? Дев’ятнадцятирічна Аліна Мартинюк має декілька пар відданих лапок. Собака Тузік з’явився, коли дівчині було 10 років.
![](https://nezhatin.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/Sobaka-Tuzik.jpg)
З усмішкою на обличчі Аліна згадує: “Взяла його щеням у знайомих. Чому саме він? Напевно, тому що у нього добрі очі. А ім’я отримав через те, що завжди хотіла мати собаку Тузіка”.
Улюбленець дівчини ніжний та готовий прийти на допомогу. Завжди поруч з нею.
“Коли мені сумно — підходить і лягає поруч. Після цього почуваюся краще”.
Любить грітися на сонечку. Обожнює ранкові пробіжки разом з господаркою. А от від чого Тузік не в захваті, так це від купання.
“Спочатку під час купання був наляканий, та з часом став відноситися до цього спокійно. Навіть лапу подає”, — розповідає Аліна.
Щур Джусі — архітектор свого життя.
![](https://nezhatin.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/krysa-dzhussi-2.jpg)
Для неї власний комфорт на першому місці. Господарка Ольга (18 років) стверджує:
“Характер у неї противний. Постійно кусається. Та все ж інколи дає себе погладити чи почухати, але існує велика ймовірність, що вкусить. Це напевно через те, що Джусі боязка”.
Цього маленького шкідника Олі віддав її друг зі словами “можна вона у тебе житиме деякий час”. А потім запропонував взагалі залишити її собі. На той момент щур вже мала ім’я Джусі. На думку дівчини, воно ій підходить, тому вирішила залишити.
“Незмінна історія, пов’язана з Джусі: кожного разу прошу друзів не сунути пальці у клітку, бо може сильно вкусити. Вони не слухають мене, а потім жаліються на вкушений палець”, — розповідає Оля.
Також дівчині подобається дивитися як щур бігає та підстрибує у клітці. З її слів, це виглядає одночасно і смішно, і мило.
Поговоримо про більш спокійних братів наших менших. А саме про рибок. Валерія Білим (18 років) з дитинства мріяла про домашню тваринку. Але в квартирі тримати собаку чи кота, на її думку, не зручно, тому вибір впав на рибок Люкс та Мартін.
“За ними легко доглядати і вони не потребують щохвилинної уваги”, — стверджує Валерія.
Люкс та Мартін досить активно граються в акваріумі, хоча для риб притаманний більш лайтовий спосіб життя. Дівчина любить малюків за те, що їм можна розповісти будь-який секрет і знати: вони нікому нічого не розкажуть.
Морська свинка Василіса — ще та ласунка.
![](https://nezhatin.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/Morska-svynka-Vasylisa.jpg)
Її господарка Ліна Куліш розповідає:
“Улюблене заняття Васі — їсти. Полюбляє бурячок, моркву, яблуко. Корм їсть лише, коли ну дуже голодна”.
До того ж, Василіса грайлива дівчинка. Подобається бігати на відкритому просторі, а також у спеціальному колесі, яке прикріплене до клітки. Гризе усе, що потрапляє до її малесеньких лап і може обхватити крихітними, але надзвичайно гострими зубами. Та все ж залишається ніжною та ручною. Відчуває комфорт в обіймах своєї власниці.
Дев’ятирічний хлопчик на ім’я Денис має двох котів: Цитруса та Сімбу.
![](https://nezhatin.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/TSytrus-ta-Simba1.jpg)
![](https://nezhatin.com.ua/wp-content/uploads/2024/02/TSytrus-ta-Simba2.jpg)
Першому дав таку кличку, тому що колір очей улюбленця схожий на лимон чи лайм. А другий отримав таке ім’я, бо малюку сподобався персонаж з мультику “Король Лев”.
Тваринки Дениса справжні протилежності. Цитрус — спокійний, врівноважений, ніжний, трішки лінивий кіт, який любить спати. Сімба навпаки — активний, грайливий, любить всіх кусати та нападати у момент, коли цього ніхто не очікує.
“Вони разом не граються. Цитрус тихо сидить, відпочиває, а Сімба на нього починає пригати і бити лапою. Цитрусу все одно, але коли йому це набридає може вдарити Сімбу і втекти. А той одразу за ним біжить, знову починає набридати”, — розповідає хлопчик.
Але у котиків є одна спільна риса — вони ревниві. Як тільки хтось з них підходить до господаря, іншому обов’язково потрібно бути поруч. Якщо обіймають одного, інший просить також уваги. Пригостили смаколиком Цитруса, потрібно поділитися із Сімбою. І так абсолютно у всьому.
Денис ділиться історією: “Я їх називаю “кумедні друзі”, тому що смішно спостерігати, як вони б’ються за тарілку. Сімба постійно хоче з’їсти корм Цитруса, і навпаки. Але так не можна, бо Сімба ще маленькій і повинен їсти їжу для малюків. А Цитрус намагається з’їсти все зі своєї тарілки, а потім швидко біжить ще й до тарілки малого”.
Домашні улюбленці — наша родина. Вони також мають власний характер, почуття, емоції, уподобання, потребують уваги та любові. Тварина — це відповідальність, а не іграшка. Пам’ятайте про це!
Софія Купрій
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram