«Ми не воюємо з мертвими». Як волонтери шукають тіла

 

 

 

 

Голова волонтерської пошукової групи «Плацдарм» Олексій Юков показав журналістам, як відбувається пошук тіл під Слов’янськом. «Не займайтеся блюзнірством. Вони (окупанти — ред.) вже відповіли за своє на 100%. Смерть не пробачить помилок. Це люди мертві, хоч і наші вороги. Ми не воюємо з мертвими», — різко відповів голова волонтерської пошукової групи «Плацдарм» Олексій Юков на жарт про росіян від одного з журналістів, які, як і журналісти hromadske, приїхали на огляд тіл біля Слов’янська.
На схилі викладені в рядок чорні пакети. У них те, що залишилося від знайдених біля Андріївки чи Кліщіївки. З куртки першого дістали якусь записку з номером телефону й адресою, схоже, матері окупанта. А ще — жетон із прищепленим до нього хрестиком. Так можна буде встановити особу військовослужбовця рф.

Другого знайшли поблизу Оріхово-Василівки. Під час огляду присвоїли номер 666. Мінно-вибухові травми свідчать про те, що наступив на міну. 

Ще в одного виявили сигарети й рублі. «За ці гроші прийшли нас вбивати», — каже Олексій.






Пошуком тіл військових Олексій з командою займається ще з 2014 року. Перші загиблі українські захисники теж були на плечах цих волонтерів. Відтоді вони продовжують пошуки загиблих — як українців, так і окупантів.

Олексій розповідає, що поблизу Кліщіївки ще багато вбитих росіян. 

«Забрати неможливо, вони фігачать по своїх трупах. Не спеціально, задачі у них інші. Але тіла розлітаються, забирати нічого», — додає.

Знайдені тіла окупантів передадуть російській стороні в межах обміну. Це дасть можливість повернути загиблих українських військових. 

Наприклад, загиблих в Оленівці оборонців обміняли на знайдених мертвих російських солдатів у Лимані. А якщо пошуковці забирають з поля бою українських захисників, то після ідентифікації їх передають тим бригадам, де ці військові служили.

«Поки хлопці там лежать, у нас немає часу на смерть. Нехай вона трохи почекає. Треба повернути всіх, а там далі розберемося. За мертвих заступитися нема кому»,  каже Олексій.

Про пошукову групу «Плацдарм»

Ми — перші в Україні, хто почав займатися пошуком загиблих під час Антитерористичної операції. Наше місто тоді було окуповане, і 2 травня, коли почався масштабний штурм і два вертольоти впали біля Слов’янська, саме ми забрали загиблих. 

Потім був створений «Чорний тюльпан». Туди входило багато пошукових загонів з усієї України й ми також. На той час це була евакуація загиблих, і наразі ми теж співпрацюємо з пошуковими групами «На щиті». 

Ми знаходимо тіла російських солдатів, місцевих мешканців, які були закатовані та вбиті, українських військових, які загинули, захищаючи незалежність України. Ми щодня бачимо смерть.

Про повернення тіл загиблих в Оленівці

У Лимані виявили багато тіл російських солдатів. Трагедія в Оленівці на той час уже відбулася. Звісно, вони не хотіли віддавати нашій стороні тіла для поховання, тому що розслідування, ДНК-експертизи можуть встановити, що це були воєнні злочини проти полонених.

В обміні військових, яких ми знайшли, на українських хлопців, які залишилися в Оленівці, брали участь різні структури: Генштаб, СБУ… І нам усім разом вдалося це зробити. 

Для мене життя кожної людини — це найважливіше. І коли наші хлопці там загинули, це був шок. 

Ми відрізняємося від тих, хто вбиває нас на нашій землі, там, де поховані наші батьки, і там, де ростуть наші діти. Ми залишаємося людьми, навіть коли нас убивають за національною ознакою, як колись, майже сто років тому, нацистська Німеччина вбивала євреїв, циган і слов’ян.

Зараз історія перекрутилася, і ті, хто з нашими дідами сиділи в одних окопах і воювали проти нацистської Німеччини, воюють проти нас. 

Ми забираємо тіла російських солдатів і ніколи над ними не знущаємося. Для нас і для них це — горе. Жахливо, що одні борються за те, щоби залишатися рабами, а інші — щоби ними не стати.


Джерело: hromadske
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь