Верховна Рада під час засідання 8 травня ухвалила в цілому закон про добровільну мобілізацію засуджених. Водночас є винятки.
Про це йдеться в законопроєкті №11079, пише “18000”.
Як засудженому потрапити на війну
У документі зазначено, що ув’язнені зможуть вийти на волю за умовно-достроковим звільненням (за рішенням суду) для проходження військової служби за контрактом на час дії мобілізації та воєнного стану. Вони мають написати заяву у своїй пенітерціальній установі, а потім пройти медогляд у в’язниці, після чого потраплять до центру територіального комплектування. Військова частина сама вирішуватиме, чи мобілізувати засудженого.
Які засуджені не підлягають мобілізації
Згідно з новим законом мобілізувати не зможуть осіб, яким залишилося більше ніж три роки терміну позбавлення волі. Тим, кому залишилося довше або довічно, – відмовлятимуть відразу без права перегляду. Також звільнитися від покарання для вступу до війська не зможуть депутати та частина топ-корупціонерів (із винятками).
Мобілізуватися не зможуть особи, які вчинили такі правопорушення:
- злочини проти основ національної безпеки України;
- умисне вбивство двох або більше людей, або поєднане зі зґвалтуванням чи сексуальним насильством;
- зґвалтування, сексуальне насильство, розбещення неповнолітніх тощо;
- тероризм;
- водіння в нетверезому стані, що призвело до смерті кількох людей;
- тяжкі корупційні правопорушення;
- посягання на життя правоохоронців;
- виробництво, купівля та розповсюдження наркотиків.
Як розглядають справи мобілізованих обвинувачених
Журналісти медіа “NGL” у своєму нещодавньому розслідуванні виявили близько 11 000 кримінальних справ, розгляд яких зупинили через мобілізацію обвинувачених.
Журналісти проаналізували 400 довільно обраних справ і виявили, що близько ста обвинувачених (25 %) вчинили правопорушення вже у статусі військових. Із решти майже у 95 % випадках суди припинили розгляд справи після мобілізації обвинувачених. І лише у 5 % відмовились це зробити. Рішення судів у таких випадках оскарженню не підлягають.
Аналіз зупинених справ показує, що йдеться переважно про крадіжки, наркотики та важкі ДТП. Багато також стосуються корупційних злочинів: привласнення чи розтрати майна, хабарництво тощо.
Мобілізують у таких випадках не тільки чоловіків. Журналісти навели приклад, коли колишня суддя Людмила Яценко, яку звинувачують у хабарництві, уникала судових засідань. Мотивувала це тим, що стала доброволицею тероборони Козинської ОТГ на Київщині. Потім детективи НАБУ з’ясували, що блокпости, на яких чергувала Людмила, давно розформовані. Справу зупинили й досі не відновили.
Так само мобілізуватися намагався й обвинувачений у смертельній ДТП суддя Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир. Він навіть надавав листа від 163-го батальйону тероборони з Ніжина про готовність взяти його на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Утім, суд залишив його в СІЗО, а розгляд справи продовжив.
Джерело: 18000
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
