З дитинства дівчата мріють про різні професії: лікаря, модельєра, співачки, журналістки чи моделі. І навряд чи хтось уявляє себе водійкою таксі. А чому, власне, ні?
Сьогодні жінки успішно опановують професії, які донедавна вважалися суто чоловічими. Вони впевнено керують вантажівками, працюють машиністками, військовослужбовицями, рятувальницями та водійками громадського транспорту. Серед них є й ті, хто обирає роботу в таксі – професію, що потребує не лише майстерності за кермом, а й комунікабельності, витримки та відповідальності.
Нещодавно ми познайомилися з креативною, творчою та життєрадісною водійкою служби таксі «Лідер» Яною Волинко. Вона доводить власним прикладом, що головне – любити свою роботу, бути впевненою у своїх силах і не боятися йти назустріч мріям.
Яна Волинко – людина творча й надзвичайно активна. Її життя тісно пов’язане з культурою та організацією свят. Вона -ведуча урочистих заходів, професійна тамада, аніматорка дитячих свят, людина, яка вміє створювати гарний настрій і дарувати людям позитивні емоції.
Втім, за фахом Яна – фармацевт. До виходу в декретну відпустку вона працювала в аптеці, а нині продовжує здобувати вищу освіту в Харківському фармацевтичний університеті.
Сидіти без діла – не в її характері. Коли синочок трохи підріс, Яна почала замислюватися над тим, що потрібно шукати роботу.
– Повертатися до професії тамади вже не хотілося, – зізнається вона. – Я ніби переросла цей етап. Хотілося чогось нового, із гнучким графіком, щоб встигати і приділяти увагу родині, і працювати. Але найголовніше – щоб ця робота була пов’язана з людьми. Живе спілкування для мене понад усе.
Рішення прийшло несподівано.
– Одного разу я побачила в інтернеті статтю про жінку-водійку таксі «Лідер» Тетяну Тарасенко. Прочитала багато схвальних відгуків і подумала: «А чому б і ні?» Потім, прогулюючись містом, побачила Тетяну за кермом автомобіля таксі. Вона так упевнено почувалася, що всі сумніви зникли. Я вирішила: йду працювати в «Лідер». Мені сподобалося, що тут сучасні електромобілі, дружній колектив і вже у штаті є жінки-водійки. Швидко знайшла номер телефону, домовилася про співбесіду – і незабаром почала працювати.
Підтримку у своєму рішенні Яна знайшла і в родині. Рідні схвалили її вибір професії, а й допомагають у вихованні маленького сина, розуміючи, що для молодої мами важливо мати можливість реалізовувати себе не лише в сім’ї, а й у професії.
До речі, любов до кермування у Яни з’явилася ще задовго до роботи в таксі. Водійське посвідчення вона отримала, коли була вагітна. Зізнається, тоді багато хто дивувався її рішучості, але вона була впевнена, що вміння керувати автомобілем неодмінно стане в пригоді. І, як показало життя, не помилилася.
Сьогодні Яна із задоволенням працює в службі таксі «Лідер» і каже, що жодного разу не пошкодувала про свій вибір.
– Я дуже задоволена, що працюю саме тут. Мені подобається бути водійкою таксі. Нещодавно приїхала на виклик, а клієнти, побачивши мене, усміхнулися й сказали: «Ой, так нас пані повезе!» Такі моменти дуже надихають і ще більше мотивують працювати. Я отримую справжнє задоволення від своєї роботи, адже щодня спілкуюся з цікавими та приємними людьми. Якщо бачу, що можу чимось допомогти пасажирам, із задоволенням це роблю. А завдяки своїй фармацевтичній освіті інколи можу навіть порадити щось від застуди чи розповісти про особливості тих чи інших ліків. Виходить, що поєдную одразу дві професії.
Яна розповідає, що найбільша цінність її роботи – це люди, яких вона зустрічає щодня. Деякі розмови з пасажирами залишаються в пам’яті надовго.
– Нещодавно я відвозила військового до залізничного вокзалу. Дорогою ми розговорилися, і ця зустріч настільки мене вразила, що я ще раз переконалася: обрала правильну професію. Його звати Богдан. Із перших днів повномасштабного вторгнення він добровольцем став на захист України. Того дня після двотижневої відпустки повертався до своїх побратимів. Було видно, що він дуже втомлений, адже навіть не встиг як слід відпочити.
Але попри втому, Богдан говорив про майбутнє з такою вірою, що це неможливо було не відчути. Він сказав, що переконаний у нашій Перемозі й упевнений: зовсім скоро українські військові зайдуть до Криму та звільнять його від окупантів. У його словах було стільки впевненості, сили й незламності, що після цієї розмови я ще довго думала про неї. Саме заради таких зустрічей, таких людей і таких щирих розмов варто працювати. Вони надихають, додають сил і віри в те, що все обов’язково буде Україна.
Ще однією важливою перевагою роботи в таксі, за словами Яни, є мобільний графік.
–У мене маленька дитина, тому можливість самостійно планувати свій робочий день для мене надзвичайно важлива. Я можу поєднувати роботу, навчання, сімейні справи й водночас займатися улюбленою справою. Саме такий баланс сьогодні для мене є найціннішим.
Історія Яни Волинко – ще один доказ того, що не варто боятися змінювати своє життя. Іноді достатньо лише повірити в себе, зробити перший крок – і нова дорога приведе не тільки до улюбленої справи, а й допоможе здійснити давню мрію.
Яна з усмішкою зізнається, що ще з дитинства мріяла, аби колись у неї взяли інтерв’ю і написали про неї статтю. Сьогодні ця мрія здійснилася. І, без сумніву, вона на це заслужила – своєю наполегливістю, щирістю, працьовитістю та сміливістю змінювати власне життя.
Бажаємо Яні безпечних доріг, вдячних пасажирів, родинного затишку, нових професійних звершень, здійснення всіх задумів і, звичайно, мирного неба над Україною. Нехай кожен новий день дарує їй лише приємні зустрічі, щасливі миті та віру в те, що всі мрії неодмінно збуваються.
Марина Ігнатенко
