На цей раз маємо такий документ:
Ведомость сотенной первой полковой Нежинской сотни канцелярии, колико в оной сотне числится виборних козаков, с того числа сколко, где, с которого времени в откомендированіи, и когда сроки возвращенія их в доми, затем сколко их налицо нине состоит и сколко до полного комплета недостает, учиненная 1776 году априля 15-го
Сотни Первой полковой Нежинской виборние козаки
Села Талалаевки
Василь Куц
Наум Прощенко
Кондрат Лесенко
Назар Курило
Семен Максюта
Максим Красновид
Василь Самко
Косма Мазковий
Іван Шевченко
Яков Котюх
Іван Івасенко
Іван Маленкий
Трофим Вергун
Федор Циба
Терешко Гусак
Ониско Рибка
Василь Тимець
Панко Наконечний
Никита Шепель
Як видно з Відомості, всі талалаївські козаки проходили службу «на Васильковских форпостах» з квітня по липень 1776 року.
Васильківський форпост – охоронний пункт у Василькові, на тодішньому кордоні між Російською Імперією і Польщею, встановлений для боротьби проти гайдамаків і запобігання перетину ними кордону. До форпостноїкоманди входило: два армійські капітани (піхотний та артилерійський), обер- та унтер-офіцери, 15 рядових російських солдатів і до 35 козаків. Крім чатування на самому форпості та стримання тих, що хотіли перейти через кордон, команди робили регулярні роз’їзди в призначених напрямах з метою виявлення гайдамацьких ватаг. Козаки жили в порівняно гірших умовах, ніж солдати. Якщо останні жили в казармах і мали все для прожиття, то козаки постійного мешкання не мали, жили в землянках та куренях і тому дуже часто хворіли. Потерпали козаки і від важкої праці по підтриманню форпосту, від нестачі харчів для прожиття, через відсутність фуражу для коней.
А тепер зверніть увагу на козака Максима Красновида, який єдиний числиться «в Казанском походе 1774 году з февраля месяца…» Що це за похід, напишемо наступного разу.
Олександр Лісниченко
Джерело: Талалаївка Ніжинська
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Приєднуйтесь до нашого Ютуб-каналу та слідкуйте за останніми новинами Ніжинщини
