«За що голосуємо?» – під кінець сесії секретар ради заплутався у власному питанні

 

 

 

 

Фінал чергової сесії Ніжинської міської ради виявився не менш показовим, ніж увесь її перебіг. Після того, як основні питання порядку денного були проголосовані традиційно швидко й майже без обговорень, у залі раптом виникла несподівана пауза – цього разу через повну плутанину з боку секретаря міської ради Юрія Хоменка.

Міський голова фактично залишив залу, передавши ведення засідання «в надійні руки» секретаря ради.
Втім, Юрій Хоменко почав озвучувати питання настільки заплутано, що депутати кілька хвилин намагалися зрозуміти, про що взагалі йдеться. Формулювання змінювалися, пояснення суперечили одне одному, а сам секретар, схоже, остаточно загубився між «депутатським зверненням», «запитом» і рішенням суду.

У результаті депутати голосували за те, чого самі до кінця не розуміли. Іронічно, але саме це питання стало єдиним за всю сесію, яке так і не було ухвалене.

У кулуарах депутати вже не приховували роздратування. Мовляв, людина, яка роками перебуває на одній із ключових посад у місті та отримує зарплату, що за весь період уже наближається до шести мільйонів гривень, досі плутає базові поняття місцевого самоврядування та не може чітко пояснити юридичну суть питання.

А суть, до речі, була доволі проста.
Один із депутатів звернувся до суду через те, що керівництво міської ради вкотре порушило законодавство та не виконало передбачені процедури щодо розгляду депутатського звернення. Суд депутат виграв. І суд зобов’язав міську раду виконати вимоги закону та розглянути звернення належним чином.

Та замість того, аби чиновники просто виконали рішення суду, відповідальність вирішили перекласти на депутатський корпус. Саме тому наприкінці сесії й з’явилося те саме загадкове питання, яке секретар ради так і не зміг нормально пояснити.
Схоже, навіть депутати, які зазвичай натискають кнопки без зайвих дискусій, цього разу зрозуміли: голосувати «всліпу» за чужі юридичні помилки – ризиковано. Тому рішення провалилося.

І це, мабуть, був один із небагатьох моментів за всю сесію, коли в залі все ж увімкнулося критичне мислення.

Редакція “Свідомий погляд”

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь