Материнство – це особливий світ, у якому живе безмежна любов, щоденна турбота і невидима сила, що тримає родину разом. Саме про таких жінок хочеться говорити у День матері – про тих, чиє серце б’ється в ритмі дітей, чиє життя сповнене тепла, тривог і безмежної відданості.
Однією з таких є Наталія Крошка із села Вертіївка –мама сімох дітей і вже молода бабуся, для якої родина стала найбільшим сенсом і щастям.
Доля привела Наталію у Вертіївку ще в дитинстві. Її батьки переїхали з Дніпра до батьківської хати, де й почалося її сільське життя – просте, щире, сповнене праці й мрій. Тут вона закінчила школу, тут зустріла своє кохання і тут створила родину, яка з часом стала її найбільшим багатством.
Із майбутнім чоловіком Сергієм вони спочатку просто дружили – разом гуляли в одній компанії, ділили юнацькі радощі та мрії. Згодом дружба непомітно переросла у щире кохання. У 17 років Наталія вийшла заміж, а вже у 18 у їхньому домі пролунали перші дитячі крики й з’явилося перше велике щастя – донечка Настя.
– Про велику родину я не мріяла, але так склалося, і я цьому дуже рада. Діти у нас дружні, завжди підтримують одне одного, -– розповідає жінка.
Згодом у родині один за одним народжувалися діти. Було непросто, особливо коли всі були маленькими. Допомагали рідні – свекруха Валентина Петрівна та мама Тетяна Вікторівна, які завжди підтримують.
Родина тримала велике господарство: корову, коня, свиней, курей. У ті роки це допомагало виживати, адже Наталія займалася дітьми і не працювала. Сьогодні господарство вже менше, адже на все просто не вистачає часу.
Старша донька Настя вже має власну сім’ю. Разом із чоловіком виховує сина Тимофійчика, якому три з половиною роки. Зять військовий, служить на Сумщині. Донька працює, а маленький Тимофій відвідує дитячий садок.
– Я вже потроху переключаюся з мами на бабусю, допомагаю доньці з онуком, – усміхається молода бабуся.
Нею Наталія стала у 36 років. Каже, що поява маленького Тимофійчика принесла у родину ще більше радості та тепла. Попри щоденні турботи, Наталія із задоволенням проводить час із онуком і радіє, що велика родина стає ще більшою.
Старший син Ілля закінчив поліцейську школу у Вінниці. Катерина навчається на першому курсі Ніжинського агротехнічного інституту за спеціальністю менеджмент. Вікторія цього року закінчує школу і ще визначається з майбутньою професією. Даніїл навчається у 10 класі, Богдан – у сьомому, а Ростислав – у п’ятому.
Діти неодноразово відпочивали влітку за кордоном – в Іспанії та Італії – завдяки підтримці міжнародних дитячих організацій, які протягом багатьох років допомагають українським дітям, зокрема з багатодітних родин, організовуючи оздоровлення та відпочинок.
Зараз Наталія займається оформленням почесного звання «Мати-героїня». Це державна нагорода, яку присвоюють жінкам, які народили та виховали п’ятьох і більше дітей, створивши для них належні умови для навчання, розвитку та виховання.
Для багатодітної мами це стане заслуженим визнанням її щоденної праці, турботи та любові до дітей.
Попри щоденні турботи, Наталія зізнається: найбільше щастя для неї – це діти, їхні успіхи, дружба і тепло, яке вони зберігають одне до одного, як найцінніший скарб.
Бажаємо щасливій родині миру, здоров’я, підтримки рідних і якнайбільше яскравих моментів поруч із найдорожчими людьми.
Олена КРЕСАН
