У селі Кобижча, що на Ніжинщині, за час повномасштабної війни провели у вічність дев’ять Героїв, які віддали життя за наше майбутнє…
На честь воїнів у центрі села буде встановлено металеві конструкції з їхніми світлинами.
Староста села, Дмитро Лесенко розповів, що роботи в цьому напрямку вже розпочато. Бобровицькою міською радою закуплено метал, друк фото теж замовлено.
“Як тільки отримаємо, відразу приступимо до встановлення, – говорить Дмитро Володимирович. – Це буде в центрі, біля будівлі, де колись розміщувалася карта села (місцеві знають). У цій локації вже є підсвітка, тож Алея Героїв освітлюватиметься й вночі”.
Імена Героїв-кобижчанців, які виборювали для нас вільні світанки:
Скотаренко Євгеній Вікторович
Народився 29 березня 1978 року в місті Старобільськ Луганської області. Після проходження строкової військової служби проживав і працював у рідному місті. У 2018 році придбав житловий будинок у селі Кобижча, куди переїхав на постійне місце прожиття з сім’єю. 25 лютого 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Загинув Євгеній 28 лютого 2022 року під час виконання завдання військової служби.
Похований 25 березня 2022 року в місті Прилуки.
Віктор Сергійович Пластовець народився 1 березня 1993 року в селі Кобижча.
У 2020 році уклав контракт із ЗСУ. Із початком повномасштабного вторгнення Захисник звільняв від окупантів Донеччину. 30 вересня 2022 року, під час запеклих боїв за Лиман, виконуючи чергове бойовезавдання, Віктор отримав поранення, несумісні з життям. А вдома на свого Героя чекали батько, брат, сестра та кохана дівчина…
5 жовтня рідні, друзі, побратими та односельці провели Захисника в останню путь. Поховали на місцевому кладовищі.
Гурин Сергій Григорович
Народився 5 березня 1972 року в селі Кобижча. Проходив військову службу. У 1992 році Сергія було звільнено в запас. Протягом 2015-2016 років обороняв Україну на сході в рамках антитерористичної операції. У 2019-му чоловік знову став до лав ЗС України, уклавши контракт. 19 травня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Гурин Сергій загинув.
Попрощалися з воїном на його малій батьківщині, поховавши на місцевому кладовищі.
Жеребков Олександр Сергійович
Олександр народився і жив у селі Кобижча. Пройшов строкову військову службу в НГУ. Під час повномасштабної війни Олександр був мобілізований до лав ЗСУ. Служив у аеромобільній бригаді. Обіймав посаду командира відділення. Боронив Донеччину. У січні 2023-го був поранений під Соледаром, однак швидко повернувся до побратимів після лікування. Олександр загинув 9 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Захиснику було 28 років. Поховали військового у рідному селі.
Галаган Дмитро Олексійович
Молодший сержант Дмитро Галаган, позивний Джава, загинув 15 червня 2023 року на Запоріжжі. Виконуючи бойове завдання, потрапив під ворожий обстріл і був смертельно поранений. Воїну назавжди 26.
Дмитро народився в Києві. Після проходження строкової військової служби підписав контракт. Служив у бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Воював в ООС. На момент повномасштабної війни Дмитро обіймав посаду командира відділення вогнеметного взводу. З перших днів вторгнення разом із побратимами виконував бойові завдання на передовій. За час служби військовий був нагороджений нагрудними знаками «Золотий хрест» та «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня.
Поховали морпіха в селі Кобижча.
Овсієнко Ігор Вікторович
Народився 14 лютого 1972 року в місті Бровари. З 24.06.1990 по 23.06.1992 проходив строкову службу. В 2005 році переїхав разом з сім’єю на постійне проживання в село Кобижча. 28 грудня 2022 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України, ставши на захист рідної Батьківщини.
Був направлений для проходження служби в бойову частину Сухопутних військ ЗСУ на посаду номера обслуги 3 кулеметного відділення кулеметного взводу. Вірний присязі, в бою за нашу Батьківщину, Ігор Овсієнко загинув 10 листопада 2023 року на Запоріжжі.
Пивовар Дмитро Григорович
22 вересня, спочатку по вулицях Бобровиці, а потім по селу Кобижча провели останньою земною дорогою Пивовара Дмитра Григоровича, 1986 року народження, бійця повітрянодесантної бригади, котрий помер 19 вересня у військовому шпиталі від підступної хвороби. Поховали Дмитра на кладовищі рідного села Кобижча з усіма військовими почестями.
Старченко Юрій Володимирович
Народився 4 липня 1972 року в Києві. Працював за фахом на різних будівельних підприємствах у столиці. Восени 2023 року долучився до лав Збройних Сил України. Пройшов навчання та став на захист Батьківщини на посаді механіка-водія.
Загинув 6 березня 2024 року у бою на Харківщині. Попрощалися та поховали на кладовищі села Кобижча.
Кіхтенко Олександр Миколайович
Народився 7 липня 1977 року в селі Кобижча. З 30.11 1995 року по 18.06. 1997 року проходив строкову службу в ЗСУ. 02 лютого 2023 року за покликом серця став на захист Батьківщини. Був призваний по мобілізації в ряди Національної Гвардії України.
Захищав Україну в рядах 1-шої Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій» – з’єднання Національної Гвардії України.
У бою за Україну, її свободу і незалежність, Олександр загинув 07 травня 2024 року на Луганщині.
19 травня 2024 року Героя поховали в селі Кобижча.
Вічна слава вам, Герої, вічний спокій!
Підготувала Валентина ПИЛЬНИК за метеріалами з відкритих джерел
Центральне фото з мережі
