Українська історія знає чимало випадків громадянських конфліктів, коли «брат йшов на брата», коли суспільство, будучи до того рівноправним, ділилося на «своїх» і «чужих», на «еліту», яка мала панівне значення, та «голодранців» без права голосу. Наслідки таких розколів завжди були страшні: соціальне розшарування, розвалення підвалин державності.
В цей день 17-18 (27-28) червня 1663 року у Ніжині відбулася козацька “Чорна Рада” на якій гетьманом Лівобережної України “було обрано” Івана Брюховецького. Він домігся обрання гетьманом за допомогою 8-тисячного московського війська, яке прибуло на Чорну Раду.
Іван Брюховецький після отримання гетьманської булави – жорстоко розправився зі своїми опонентами, і вів політику повного підкорення Гетьманщини Москві, підписуючи з нею невигідні для України угоди. Проте, після того як Москва підписала з Варшавою Андрусівське перемир’я 1667 року, яким фактично розділила Україну між собою, Брюховецький спробував підняти бунт проти московських окупантів. В пошуках союзників 17 червня 1668 року на Сербиному полі поблизу Диканьки він мав зустрітися з правобережним гетьманом Петром Дорошенком для спільної військової ради. Замість перемовин Брюховецького, після сутички з його особистою охороною, схопили козаки на чолі з сотником брацлавським. Гетьмана Брюховецького доправили до табору Дорошенка. Там прикували ланцюгами до гармати і стратили за наказом Петра Дорошенка.
Джерело: з відкритих джерел
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram