Залита сонцем Гоголівська не сміється – плаче. Знову по ній майорять синьо-жовті стяги, стають на коліна люди, об’єднані спільним горем. Все навкруги зеленіє і розцвітає, а Україна плаче. Гинуть її кращі сини і доньки… Ось і сьогодні в нашому місті сльози і горе. Ніжин попрощався з Героєм – Пишнограєвим Ігорем
.
Правда в тому, що Герої вмирають. Їхнє тілесне начало обриває ненависна рука ворога. Але їхній життєвий подвиг настільки високий і жертовний, що ми не маємо права про це забути. Саме тому вони продовжують жити: в серцях, думках, у своїх дітях, у подиху вітру та в цілунку ранкової роси.
Тіло Героя знайде спочинок на Фрунзівському кладовищі, а душа – на Небі.
Вічна пам’ять…
