«Люди кажуть, що це не на часі, але ж коли тоді жити?». Перукарка з Ніжина відкрила салон краси у розпал війни

 

 

 

 

Хто бажав у дитинстві бути перукарем, а згодом пішов навчатись на економічний чи юридичний, бо так сказали батьки? Дарʼя Торгіна також пройшла цей шлях і повернулась до свого покликання – перукарства. Влітку 2022 року жінка наважилась і орендувала бажане приміщення у центрі Ніжина на Чернігівщині, а клієнти підказали, де і як можна отримати грант на відкриття власної справи. 

Пів року на ремонт, купівля обладнання та навчання персоналу – і нарешті у березні 2023 року двері нового салону були відчинені. Як знаходити співробітників, коли люди розʼїхались? Де шукати фінансування на відкриття бізнесу у маленькому місті та чи можна отримати грант з першого разу? Про досвід відкриття власного бізнесу у воєнний час Дарʼя розповідає для ШоТам.

З професійної перукарки стала підприємницею-початківцем

Ще з дитинства мріяла бути перукаркою як моя бабуся. По суті я виросла у неї на роботі. І хоча згодом отримала вищу педагогічну освіту та бажання тримати в руках ножиці було мені більш до вподоби. Так я вже 12 років присвятила улюбленій справі у салоні краси. Працювала добре і офіційно у дружньому колективі. 

І все було чудово, та хотілось мати щось своє. Але салон краси будь-де не відкриєш. Тож чекала, коли бажане місце звільниться для оренди. Сталось це влітку 2022 року. Ми з чоловіком порадились і вирішили брати.  

Мій чоловік – військовий, тому від початку повномасштабної війни у мене не було жодних думок виїжджати.

А коли стало очевидно, що Ніжин – більш-менш безпечне місто, то зрозуміла, що треба якось відновлювати життя. Тому ми вирішили ризикнути і орендували приміщення на головній вулиці міста – Гоголя. Поруч є однойменний сквер, історична забудова – дуже популярне місце серед туристів і місцевих жителів. 

Салон-перукарня на головній вулиці Ніжина
Вирішили ризикнути і орендували приміщення на головній вулиці міста.
Фото: ШоТам

Вже після того, як ми орендували приміщення, дізналась про програми грантової допомоги підприємців. А підказали мені про можливості фінансування мої ж клієнти і порадили звернутися у регіональний фонд підтримки підприємництва та ніжинський бізнес-хаб. 

Я з грантами працювала вперше і мала купу питань. Наприклад, чи потрібно буде повертати кошти? Які умови? З усіма моїми сумнівами та питаннями допомогли розібратись консультанти. У бізнес-хабі я розібралась, як писати бізнес-план та подавати заявку. Далі звернулась у банк, де мені також консультанти пішли на зустріч і пояснювали кожен крок по процедурах. Щось я сама шукала в інтернеті – скажімо, вчилась всього з нуля. 

З грантом все відбувалося досить швидко: десь за місяць я підготувала і подала всі документи на порталі «Дія», далі захист в Центрі зайнятості і два тижні очікування результату. Ще за три місяці отримала кошти на рахунок. Це 250 тисяч гривень, з яких 75% йшло на придбання різного обладнання: перукарську мийку, крісло, дзеркала, меблі для рецепції, апаратуру для манікюру та педикюру. Умовою також було витратити кошти протягом 6 місяців, щоб дуже швидко купити і запуститись. Так ми і зробили.

Інші 25% компенсували частину орендної плати – і нам одразу стало легше. Бо тоді ми мали підготовчий етап: у приміщенні робили ремонти, а клієнтів приймала ще на попередній роботі. 

Так тривало з липня-серпня аж до весни. У березні 2023 року ми змогли повноцінно відкритись. Колеги з попереднього салону раділи за мене і загалом ми залишились у добрих стосунках – працюємо навіть поруч. 

Сімʼя – те, що допомагає триматись у складні періоди

У салоні ми надаємо послуги манікюру, педикюру, шугарингу, оформлення брів, ну і звісно, перукарські послуги: стрижки чоловічі, дитячі, жіночі, фарбування, відновлення волосся.

Нині я наймаю місцевих майстринь, а деякі місця здаю в оренду. Так само і сама працюю разом з колективом. Графік роботи як і скрізь: з 8 ранку до 6 вечора. Але не у мене – я майже живу у салоні. На пів години раніше приходжу, щоб все підготувати, і відповідно пізніше йду, щоб все скласти. Хоча буває так, що, наприклад, клієнт затримується або фарбування затягується. Тоді лишаються і до 7, 8 або навіть 9 вечора. Плюс до цього на мені вся бухгалтерія, реклама, пошук клієнтів та майстрів.

Особливо багато часу йде саме на роботу з людьми, які працюють у салоні. Перші три місяці буде дуже стресовими – багато людей виїхало з міста, а більш досвідчені працівниці виставляли вищі вимоги. Звісно, я їх розумію: кожен хоче працювати з більшою вигодою для себе. Так я стала набирати дівчат, які тільки-но позавершували курси – це їхня перша, але офіційна робота. Очевидно, що вони мають мало досвіду, тому я контролювала і допомагала їм. 

Новий бізнес, нові обовʼязки і ще й війна в країні. Стресу вистачає. Але руки не опускаються – у цьому допомагає моя сімʼя. Ми досі вкладаємо кошти у салон: дороблюємо ремонт, розширюємо і закуповуємо асортимент матеріалів. Мій чоловік мене у всьому підтримує, адже розуміє: щоб салон працював на гідному рівні, треба багато вкласти і ресурсів, і зусиль.  

Коли ми вже більш-менш стабільно працювали, я дозволила собі взяти двотижневу відпустку – бо дійсно втомилась. Хоча я все одно кожен день у салоні, але різниця у тому, що я не фарбую і не стрижу. Такий у мене відпочинок!

У власному бізнесі немає нічого страшного

За 12 років роботи мене вже важко здивувати. Проходять до нас різні клієнти: хтось на регулярну стрижку, комусь на свято треба щось цікаве зробити. А бувають і такі, що вирішили самі пофарбуватись: намішали вдома фарб і стали буквально зелені. Що ж робить – треба виправляти все це! 

Але життя таке, що продовжує показувати щось нове. І от що сталось: я ж не публічна людина, та коли про мене вперше написали у місцевому медіа, то буквально одразу здійнявся шквал. Наче всім у місті стало цікаво, хто я така і що відкрила. Приходили люди і казали: «Я про вас читала і захотіла прийти». Така реакція людей для мене стала найбільшим відкриттям та приємною неочікуваністю. 

Тож мій основний висновок в тому, що у власному бізнесі нема чого боятись. Треба пробувати і завдяки наполегливості та праці все вийде. Головне – це вміння, і якщо вони є, то і бізнес буде виходити. 

Власниця салону займається бухгалтерією, рекламою, пошуком клієнтів та майстрів
Власниця салону займається бухгалтерією, рекламою, пошуком клієнтів та майстрів. Фото: ШоТам.

Попри війну, що триває, попри те, що багато людей виїхали у більш безпечні місця, треба жити далі. Десь реконструкція триває, десь відбудова. Хтось повернувся, хтось навпаки приїхав до нас з більш небезпечних регіонів. І кожен намагається чимось займатись. От недалеко від нас є теж дівчата, які запустили квіткову крамницю, далі – нова кавʼярня. 

Так, буває важко. Наприклад, людям з сіл складніше добиратись – інтервал між рейсами громадського транспорту збільшився і стало важкувато їздити. Та все ж таки життя повертається. 

Люди кажуть, що це не на часі, але ж коли тоді жити? Ми не знаємо, скільки ще триватиме війна, а діти наші ростуть. І якщо ми ще можемо себе чимось обмежити, то дітям треба жити це життя: вчитись у сучасних школах, гуляти красивими вулицями і звісно обирати модні зачіски. Цього року, наприклад, на літо багато дівчаток замовляли собі фарбування локонів у яскраві кольори. Прямо бум був – так всі хотіли чогось кольорового та щасливого. Тому ми тут працюємо – заради наших дітей, людей і майбутнього.

Джерело: Час Чернігівський

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь