Галю, ви труїли жука?
— Аякже.
— І що, попадав?
— Ні. Але вже того здоров’я не буде.
Цей анекдот люблять у наших краях, бо огидний колорадський жук живучий. Разів два чи навіть три треба пирскати город, щоб його позбутися. А це не така легка справа, бо оприскувач важкий, отрута має неприємний запах, можна й в лікарню загриміти, якщо обробляти город у спеку.
А як у вас? Хто, як і скільки разів труїть колорадів?
«Збирають цесарки»
Олег Доценко, охоронник на пункті прийому молока, місто Борзна:
— З тих пір, як завів цесарок (родичка курки. — Авт.), труїти колорадів не доводиться. Птахи скльовують смугастих, як тільки вони починають з’являться. Не дають їм розмножуватись. Жуки не встигають відкладати «ікру». Навіть, якщо десь пропустять старих, цесарочки з’їдять тих, що наплодилися. Такий корм аж ніяк не впливає на смак і колір м’яса птиці. Воно залишається біленьким, смачним. Яйця теж без присмаку. Для зачистки шістьох соток картоплі достатньо півтора-два десятки птахів. Жук активний з кінця весни і майже все літо. У цей період його і потрібно винищувати, аби не сховався у грунт і не перезимував. Цесарки двічі на рік висиджують потомство. Отож нестачі у жукоїдах немає. Єдина умова для екологічно-чистого порятунку картоплі — на ділянці, де росте бульба, не повинно бути грядок. Бо ці пташки поз’їдають усю зелень.
«Займається цим чоловік»
Наталія Колесник, пенсіонерка, очільниця організації «Нащадки Аратти», Макошине Менського району:
— Обприскуємо препаратом «Турбо». Займається цим чоловік. Якщо я піду, то впаду. Сили нема. Скоро 80. А чоловік на п’ять років молодший. Пирскати у цьому році доведеться разів три. Вже цвіте картопля, а жуки на ній все одно є. Жеруть як слід. Коли, буває, і п’ять разів труїмо, коли два. Це небагато. Картопля у нас добра. Коли з Великобританії приїздили волонтери «Нащадків Аратти», хвалили нашу картопельку. Увечері товчену любили, а в обід — супи, борщі. Казали, що у них у свіжому вигляді такої доброї нема.
«Давлю руками»
Ольга Іваненко, пенсіонерка, місто Ніжин:
— У продуктах консерванти, емульгатори, барвники, підсилювачі смаку — хімія. Повітря не таке чисте, як було ще сорок років тому. Треба самим себе берегти. Вживати екологічно чисту їжу. Я так і роблю. Вирощую городину зовсім без добрив. Водичкою поливаю, курячим послідом підживлюю. Жуків вже років сім як не трую. У мене приватний будинок, город біля дому. Під картоплею чотири сотки. Тільки вилізла картопелька, я її прополюю і давлю жуків та їхні личинки на листочках. Коли окучую, кожен листочок на кущику оглядаю, аби не було яєць. Не без того, що поприлазять і поприлітають з сусідніх ділянок. Та я не даю їм життя. Влітку о п’ятій ранку я вже на городі. Сьогодні обдивилася десять рядків, завтра десять. І так за тиждень обходжу всю ділянку. А заразом ще й де яка бур’янинка виросла, вириваю, кидаю між кущами. Зілля працює, як мульча, доки не висохне. Не дає випікати землю.
До кінця серпня, доки не стану копати картоплю, отак ходжу, і у мене ні зілинки, ні жуків. А що ще вдома, гуляючи, робити? Не будеш же днями перед телевізором сидіти, це для зору шкідливо, і для нервів. Буває, надивлюся поганих новин, і тиск підскочить. Хоча воно чуже горе, мені не треба, а серце дурне переживає.
«Замість то, щоб День медика святкувати!»
Світлана Никипорець, фельдшер, село Понорниця Коропського району:
— Вчора чолові прискав, отрутою «Турбо Престо». Поки я до сина в Чернігів їздила. В неділю День медичного працівника був, а у нас в родині майже всі медики: син з чоловіком ветеринари, свекруха також, я в екстреній медичній допомозі працюю вже 37 років. Чоловік у гості не поїхав, а свідомо залишився жука травити. За два дні як вилізли, жах! Отруту купували в нашому магазині «Насіння», чоловік попитав продавчинь, ті порадили. Від «Турбо» колорад посипався. Гривень 55 за флакон.
Чоловік бризкав зранку і до пів-першої. 10 соток городу під хатою. По такій спеці, а він ще й астматик. Вдягнув маску, захисні окуляри. Пройде, оприскувач вибризкає, в тіньочку посидить, мінералки поп’є. Після треба щоб дощу хоча б години три не було. У нас не було.
А сусід собі трактором від жука обробляє, то швидше. Але в нас картопля тільки біля хати, заїзд поганий, трактор не розвернеться. А на полі вже не садимо, здоров’я немає, І як наймати людей, трактор, то невигідно. Господарства зайвого не тримаємо. Коти, собаки і два їжачка, ходять їсти разом з котами. Один старий, вже й голки місцями посивіли.
В цілому потравити жука обійшлося десь гривень в 200. Останній флакончик не весь використав. Пізніше добризкає, може, пропустив де.
«Чужий город ніхто пирскати не візьметься»
Микола Редевич, голова сільської ради села Хороше Озеро Борзнянського району:
— Свій город пирскав сам, тиждень тому. Є в мене тракторець, але ним не проїдеш, рядки вже позбивались. Одягнув ранцевий оприскувач, маску-респіратор. Навіть рукавички цей раз не вдягав. Справився години за півтори. Бризкав інсектицидом «Жук + Гулівер». 12 гривень пакетик, один на дві сотки, на 10 літрів води. Один раз пройшовся, жук добре попадав. Але треба ще раз бризкати, бо бачу — вже знов обсідають. Картопля цвісти починає. А що робить, хіба краще, як жук з’їсть? У мене під хатою соток 15 картоплі, вручну не оббереш.
Тижневик «Вісник Ч» №26 (1780), 25 червня 2020 року
Фото з мережі
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
