Викопні остеологічні рештки, що зберігаються у відділі Музей природи Приостер’я Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського (далі- НКМ) є важливим джерелом інформації про фауністичний склад Ніжинщини четвертинного періоду. Заслуговує на увагу й може становити науковий інтерес для дослідників експонат череп тура, або бика первісного (Bos primigenius Bojanus,1827), представлений лобною, лицьовою частиною, верхньою щелепою з зубним рядом, роговими стрижнями.
У НКМ фрагмент черепа тура (відсутня нижня щелепа) експонується з 1976 р. На етикетці було зазначено наступну інформацію: череп бика первісного-тура – прямого пращура бика свійського, знайдений 5 серпня 1971 р. в р. Остер учнями школи №5 м. Ніжина Сергієм Сенько та Сергієм Небесним. У ході побудови нової експозиції відділу Музей природи Приостер’я НКМ (2020 р.) було проведено реставрацію обламаних рогових стрижнів, фарбування черепа акриловими фарбами темно-коричневого кольору. Й звичайно, захотілося знайти більш детальну інформацію щодо експонату: колектори, місце збору, шлях до музею. Така інформація цікава як для співробітників музею, так й для відвідувачів, адже музей – це не тільки місце колекціонування та експонування, а і комунікації.
Тож, було проведено тривалу пошукову роботу. Завдячуючи інформації ніжинки Валентини Зуєнко вдалося поспілкуватися з Сергієм Івановичем Сенько, який нині проживає у м. Чернігів. По закінченню Ніжинської середньої школи №5 він вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. На сьогодні С.І. Сенько – полковник Повітряних сил ЗСУ у запасі. Він добре пам’ятає той епізод зі свого життя як він зі своїм однокласником Сергієм Небесним влітку 1971 р. купався у річці Остер у районі вулиці Мирної (навпроти будинку за №103). У руслі річки натрапили на предмет й рогові стрижні прийняли за труби. Вирішили перевірити чи не заплила туди риба. «Предмет» був зануреним у донних торф’янистих відкладах річки Остер. Як витягли – побачили череп невідомої тварини й залишили б знахідку на березі річки та хлопцям порадили передати череп тварини до краєзнавчого музею.
На велосипеді друзі привезли череп у краєзнавчий музей за адресою вул. Батюка,14. Саме у 1971 р. було засновано природничий відділ й розпочато збір експонатів. Пізніше С. Сенько приніс ще й уламок стрижня. Фахівцями було визначено видову приналежність знахідки. До цього часу череп тура демонструється у експозиційному комплексі «Свідки минулого» відділу Музей природи Приостер’я НКМ ім. І. Спаського. Така фауністична знахідка є підтвердженням існування турів на території нашого краю.Цей вимерлий вид є пращуром свійського бика (великої рогатої худоби). Був поширений в країнах Середземномор’я, Близького Сходу, Середньої Азії, Західної і Центральної Європи, в тому числі й в Україні. Тур був великою твариною (жива маса у межах 1000 кг, у загривку 2 м), з важкою головою, довгими розвиненими рогами, високими, міцними кінцівками. Звір відзначався великою силою, швидкістю, різким норовом.
Серед важливих чинників щодо зменшення чисельності популяції Bos primigenius було стихійне безпланове полювання, знищення лісів задля збільшення площ оброблюваної землі. За інформацією Національного науково-природничого музею НАН України останні два тури загинули один в 1627 р. недалеко від Варшави, а другий в 1669 р. в одному з зоопарків колишньої Прусії.
Лариса ТАРАСЕНКО, завідувачка відділу Музей природи Приостер’яНКМ імені Івана Спаського
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
