Віддав життя на полі бою… Пам’ятаємо Героя!

За участі сільського голови Мринської сільської ради Ludmila Borisova , працівників Мринська публічна бібліотекаАнна Чабан , Таня Мороз , Галина Петренко , директора Мринського будинку культури Lena Marinenko , однокласниці Оксана Крышко у рамках “Національного тижня читання поезії” 29 березня 2024 року була презентована літературно-музична композиція ” Лелека мого дитинства ” (за творчістю Володимира Анатолійовича Бобка).

Уклінно дякуємо барду Володимиру Костянтиновичу Хоменку, який з легкої руки Бориса Миколайовича Карпеки здійснив мрію родини ПОЕТА❤️Ольга Мірошніченко , Даша Гриценко – покласти на музику вірші Володимира Анатолійовича Бобка.

🎶Кожен вірш став ще потужнішим, звучнішим, перенісши слухачів у дитинство Володимира Бобка , на передову, де слова стали зброєю, а музика – міцним підкріпленням. Вірші військового ПОЕТА переплетені з мелодіями, створюють потужний арсенал, що вражає в саме серденько. Кожен рядок – це стріла, яка проникає у душі, кожна нота – це удар серця, що робиться невимовно сильнішим разом зі словами.

У такому світі, слово та музика злиті в одне ціле, створюючи непереможний союз, який ніяка сила не може розірвати. Вони – історія наших битв, відданість нашим ідеалам, і вічна пам’ять про наші перемоги та поразки. Цей альянс слова і звуку – це не лише вияв творчості, але й джерело сили та натхнення для нас у кожному кроці нашого життя.

ПАМ’ЯТАЄМО ПОЕТА-ВОЇНА

Володимир народився 30 березня 1974 року у селі Мрин у сім’ї цивільних службовців.

З 1991 року по 2001 рік проходив дійсну військову службу у Збройних Силах України як курсант Київського військового інституту управління та зв’язку (з 1991 по 1997 рік) та офіцера Військово-морських сил України (з 1997 року по 2001 рік).

Любив життя, своє село і людей. Був творчою особистістю. Свої думки, почуття, враження та ставлення до подій і людей висловлював у віршах, гуморесках та оповіданнях. А ще, Володимир любив співати. Брав участь у концертах, що проводились на базі сільського Будинку культури, їздив на фестивалі-конкурси. Був учасником Літературного клубу при Мринській сільській бібліотеці. Активно сприяв випуску сільської газети «Літературний Мрин», публікував в ній свої твори.

З 24 лютого 2022 року боронив Україну від навали російської федерації. Брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в Чернігівській та Київській областях.

За старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання службових обов’язків Бобку В.А. було надано звання капітана і нагороджено грамотою.

Володимир отримав в нагороду поважне звернення своїх побратимів – Анатолійович. А за талант писати вірші – позивний – «ПОЕТ».

Відповідно до бойового розпорядження, виконував бойове завдання з оборони м. Бахмут, с. Червона Гора, с. Підгородне Донецької області.

Під час запеклих боїв капітан Бобок Володимир Анатолійович загинув. Це сталося (зі слів побратимів) 30 грудня 2022 року.

…Він мріяв бачити сильну, вільну Україну, щасливою свою родину….

Володимир віддав своє життя на полі бою, захищаючи свою рідну країну від російських окупантів. Він боровся за нашу свободу, щоб наші діти могли жити у вільній незалежній країні.

Мринська публічна бібліотека

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь