Яків Матвійович Почека народився 10 червня 1815 р., до офіційного шлюбу батьків – ніжинського маршалка Матвія Яковича Почеки та Єфросинії Яківни. За наказом імператора 2 листопада 1819 р. батьку дозволили дати дитині своє прізвище.
У 1833 р. Яків Матвійович закінчив Ніжинський фізико-математичний ліцей. З 23 листопада 1833 р. прийнятий на службу у чині унтер-офіцера до Сибірського уланського полку. Згодом отримав чин юнкера, потім корнета. 29 березня 1837 р. відправлений у відставку в чині поручника.
13 грудня 1837 р. у родині Якова Матвійовича та Євдокії Сергіївни народився син Сергій. Сімʼя проживала у родинному маєтку в Ніжині по вул. Овдіївській (сучасний №6).
16 жовтня 1841 р. Яків Почека був обраним депутатом Ніжинського дворянства зібрання, на цю посаду його обирають знову 21 жовтня 1844 та 20 травня 1848 р. Від 14 серпня 1849 р. стає попечителем ніжинських богодільних закладів. З 1854 до 1866 р. обирався предводителем Ніжинського повітового дворянства, разом з тим працював головою Ніжинської повітової земської управи, отримав чин статського радника.
Крім ніжинського будинку мав заміський дерев’яний будинок у с. Курилівка, саме там у 1844 р. організує конезавод. Утримував 51-го верхового коня (порода куплена у Тарновських – помісь англійських та російських коней), яких вирощував для продажу на ярмарках та для потреб армії.
В середині ХІХ ст. значно збільшив свої земельні володіння. На 1852 р. у с. Талалаївка 21 десятина землі, через два роки – 430 десятин. Володів у с. Курилівка та хут. Химовським 788 десятинами землі та 135 селянами, у 1854 р. там само володів вже 909 десятинами.
Помер у 1879 р.
Син Якова Матвійовича – Сергій на відміну від батька перебував на цивільний службі у чині колезького асесора. Одружився на Ользі Єгорівні ( у дівоцтві Ракович), яка була на одинадцять років молодшою. Бог послав подружжю сім синів (Іван, Огей, Ілля, Іреней, Яків, Сергій, Олександр) та шість дочок (Євгенія, Віра, Софія, Анастасія, Олена, Тетяна). Проживала ця велика родина у м. Ніжин по вул. Овдіївська, спочатку в будинку Якова Матвійовича, а згодом придбали будинок поруч.
Батько великого сімейства покинув цей світ 23 вересня 1903 р.
Про долю дітей відомо небагато. Так у березні 1913 р. було нагороджено голову ревізійної комісії повітового земства Івана Сергійовича Почеку. Тетяна вийшла заміж за Валентина Лозинського. 27 вересня 1914 р. вона народила доньку Ольгу. Наймолодший з дітей подружжя Сергія та Ольги Почек – Олександр, був губернським секретарем у м. Петрограді, емігрував до США, помер 23 квітня 1979 р. у віці 90 років у Сан-Франциско штат Каліфорнія.
На фото: ліворуч дім Трифановських (тепер СБУ), садиба Почек знаходилась поруч ним.
Анастасія КОЗОРІЗ, наукова співробітниця відділу Музей археології та підземної історії Ніжина
Ніжинський краєзнавчий музей ім. Івана Спаського
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram