23 квітня в Україні відзначають День психолога.
На сьогодні, в період активних бойових дій, психолог – незамінна професія, кваліфікаційних послуг якого потребують тисячі українців, які постраждали в результаті війни.
Напередодні свята журналісти “Нежатину” поспілкувались із ніжинкою, кандидатом психологічних наук та доктором філософії Ковтун Аллою Юріївною.
“У 2002 році я вступила до аспірантури, за конкурсом пройшла на кафедру Загальної та практичної психології й з того часу працюю в Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя.
Практичною психологією почала займатись з початку 2014 року, з часом перших бойових дій на Донбасі, ми з колегами займались волонтерством, співпрацювали з деякими реабілітаційними центрами.“
– Наскільки відрізняється практична психологія від теоретичної?
“Різниця досить суттєва, тому що, на практиці, коли клієнти приходять – ти їх слухаєш та проживаєш їхню долю, а це в книжках прочитати не можливо. Тому що кожен приходить зі своїм посилом, темпераментом, характером та емоційністю.
Інколи навіть презумпція психолога – ніколи не бути емпатійним, не працює. Деякі історії торкають до сліз, адже це війна.“
– Ви можете по студенту зрозуміти чи стане він гарним психологом? Якими якостями для цього має володіти людина?
“Приходять різні студенти, з різними можливостями, здатністю до научуваності, й звичайно, з різною мотивацією. Після першого курсу стає більш реальним це зрозуміти, зокрема, по тому, наскільки вони включаються в навчальний процес, наскільки розуміють його, адже психологія насправді досить важка наука.
Першим чим має володіти гарний психолог – постійним прагненням до самовдосконалення. Адже психологію можна вивчити лише на певних етапах, а постійне вдосконалення допомагає “наматати” клубочок знань та навичок.
Крім того, психолог – фахівець загального плану, він має бути компетентним у будь-яких напрямках життєдіяльності людини. Ось ці компетенції, я вважаю, і мають бути присутніми.“
– З якими зверненнями люди найчастіше приходять до психолога?
“Досить популярним зараз є напрямок інклюзивної психології, багато людей звертаються із дітьми, які мають проблеми у психофізіологічному плані.
Також часто звертаються постраждалі від бойових дій або ж самі учасники війни.“
– Чи доводилось вам надавати психологічну допомогу дітям? Чим вони відрізняються від дорослих та с ким легше працювати?
“З одного боку, працювати з дітьми досить важко, але з іншого, легше ніж з дорослими, адже дитина – це чистий, відкритий світ. Єдине, психологу необхідно віднайти рівень довіри до себе, тоді все вдасться.“
– Як людині зрозуміти, що час звернутись до психолога?
“Я вважаю, що це індивідуально для кожного. Один може носити у собі проблему роками. Інші, розуміють, що самотужки не впораються, зокрема у силу своєї завантаженості.“
– Чому дехто може розв`язати проблему самостійно, а дехто змушений звертатись до психолога?
“Тому, що ми всі дуже різні.
Люди, які можуть впоратись зі стресовими ситуаціями, а це здебільшого залежить від біологічних особливостей, тобто темпераменту та характеру, будуть самі намагатимуться вирішити проблему.
Інші, навпаки “закриваються в шкарлупку”. Наприклад, коли щось не вдалося, вони “закрились у шкарлупочку” й сидять там в очікуванні поки прийде якась референтна людина, яка зможе простягнути їм руку допомоги й розв`язати цю проблему замість них. Таких людей зараз дуже багато.“
– Чому деякі бояться звернутись до психолога та як це перебороти?
“Проблема у просвітницькій діяльності про роботу психолога.
Психолог – це лікар, а не чужа людина, якій не можна довіряти. На консультації у спеціаліста є презумпція – “тут і тепер”, тобто ми послухали, ми поговорили і ми нікому нічого не розповідаємо.
Тому ця не проінформованість, або навіть перекручене розуміння психолога приводить до того, що люди не звертаються за допомогою.
Але щоб перебороти цей страх необхідно просто набратись сил і піти.“
Дарина КУЗНЄЦОВА
Фото з особистого архіву Алли Ковтун
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
