Ніжинський професор про дистанційне навчання в умовах карантину

Мета навчання – навчити давати собі раду без вчителя (американський письменник, філософ Е. Хаббард)

Дистанційна форма навчання стає дедалі популярнішою у сучасному світі. Враховуючи зростаючі потреби якісної освіти в регіонах, дистанційне навчання швидко розвивається і займає важливе місце у сфері освітньої діяльності в Україні. Значною мірою це пояснюється тим, що, з одного боку, люди дедалі більше почали поєднувати навчання з роботою і тому їм потрібен гнучкий графік освітнього процесу, з іншого – змінюється сама природа знань, які стали “старіти” кожні 3-5 років, а технологічні знання кожні 2-3 роки, і якщо не змінювати освітніх технологій, то якість підготовки фахівців дедалі більше почне відставати від рівня необхідного на ринку праці.
Фундаментом організації дистанційного навчання у нашому університеті є платформа віртуального навчального середовища “УНІКОМ”, створена свого часу на фізико-математичному факультеті за ініціативою кафедри прикладної математики, а також прийняті у попередні роки документи, що визначають стратегію, етапи розвитку дистанційної освіти у нашому вищі (Концепція розвитку дистанційної освіти на 2017-2022 роки; Концепція розвитку електронного освітнього середовища “Віртуальний університет” на 2019-2022 роки) та регламентують освітній процес, що здійснюється на основі технологій дистанційного навчання (Положення про дистанційне навчання, Положення про умови і порядок надання освітніх послуг студентам очної форми навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання).
Організація освітнього процесу за дистанційною формою в університеті йшла планово та поетапно, але час вніс свої корективи. 12 березня 2020 р. усі заклади освіти в Україні вийшли на карантин через загрозу поширення коронавірусу, і навчання на основі дистанційних технологій з допоміжної форми фактично перетворилось у основну.
Як же відбувається освітній процес у сучасних умовах?
З метою реалізації дистанційного навчання під час карантину викладачі університету в переважній більшості використовують засоби та можливості, які пропонує платформа управління курсами Moodle, на базі якої створене університетське віртуальне навчальне середовище УНІКОМ. На факультетах та у інститутах відповідно до “Концепції розвитку дистанційної освіти у Ніжинському державному університеті на 2017-2022 роки” у попередні роки для більшості дисциплін, викладання яких забезпечується у даному семестрі, було створено та апробовано відповідні дистанційні навчальні курси. На платформі УНІКОМ студенти мають можливість у межах навчального дистанційного курсу ознайомитися із навчальною і робочою програмами, методичними матеріалами, інструкціями до виконання самостійних робіт, підручниками, посібниками, текстами лекцій, зразками виконаних завдань, посиланнями на інтернет-джерела (література, відео, довідкові матеріали), вимогами до оцінювання навчальних досягнень студентів та іншими навчальними матеріалами.
Крім отримання теоретичної інформації студенти у цьому віртуальному навчальному середовищі також можуть виконувати практичні завдання та отримувати у відповідь на свої дії відгук/оцінку викладача. Найпоширенішими видами роботи є: «Вікі», «Глосарій» (що заповнюється студентом), «Заняття», «Семінар». З метою перевірки засвоєння матеріалу використовуються інструменти «Завдання» та «Тест», а також онлайн-сервіс для миттєвих тестів Classtime. Швидке спілкування з академгрупою реалізується, як правило, за допомогою таких дистанційних інструментів УНІКОМУ як «Форум», «Чат» та e-mail-переписок, Viber-переписок та телефонних дзвінків.
Для забезпечення безпосереднього спілкування зі студентами застосовується система сповіщень у Moodle, а також різні безкоштовні зовнішні засоби аудіо- та відеозв’язку. Посилання на створені викладачем конференції можуть поширюватися через Moodle або будь-яким доступним способом (через соціальні мережі, месенджери, електронну пошту, смс-повідомленням тощо). Для відеочатів та відеоконференцій викладачі університету найчастіше використовують Zoom, який забезпечує якісний відеозв’язок і дозволяє безкоштовно проводити конференції тривалістю до 40 хвилин до 100 учасників; додаток для відеоконференцій Google Hangouts, який не має обмежень на час спілкування, але дозволяє одночасно спілкуватись лише 10 учасникам (необхідно мати gmail-скриньку); додаток для відеоконференцій Cisco WebEx, до якого університет на час карантину має безкоштовний доступ і у якому тривалість конференцій не обмежена, а максимальне число учасників 100 (викладачу необхідно мати корпоративну електронну адресу). Також деякі викладачі користуються і традиційними засобами інтернет-зв’язку: Skype, Facebook, Messenger, Telegram, Viber, YouTube, Googlе-клас тощо.
Разом з тим, на факультетах та в інститутах використовуються і специфічні технології дистанційного навчання. Цікавим досвідом на факультеті психології та соціальної роботи є проведення засідань окремих кафедр у режимі онлайн та організація віртуальних екскурсії в реальному часі у різних типах закладів (відділ у справах дітей, Територіальний центр, Ніжинський ДРАЦ, Ніжинський будинок-інтернат, Ніжинський Молодіжний центр та ін).
В інституті мистецтв імені Олександра Ростовського для проведення індивідуальних занять з фахових дисциплін викладачі активно використовують крім традиційного інструментарію додаток “Піаніно-онлайн”, а на історико-юридичному факультеті за допомогою YouTube для студентів IV курсу історичних спеціальностей було проведено заняття викладачем Педагогічного університету в Кракові Матеушем Каміонкою.
Ефективні напрацювання у застосуванні різноманітних дистанційних технологій навчання є на факультеті природничо-географічних і точних наук. Зокрема, викладачі кафедри математики, фізики та економіки активно використовують можливості такого ресурсу як Team Link (одного з найсучасніших у світі інструментів для проведення відео- та веб-конференцій без обмеження часу та до 300 учасників) у поєднанні з інтерактивною дошкою Live Board, які легко встановлюються як на Windows, так і Android. Для виконання різноманітних геометричних побудов, креслень студентам факультету запропоновано використання платформи GeoGebra (це програма динамічної математики для всіх рівнів освіти, яка об’єднує геометрію, алгебру, таблиці, графіки, статистику та обчислення в одному простому у використанні пакеті).
Викладачі кафедри географії, туризму та спорту застосовують у навчальному процесі ресурси мережі Інтернет, зокрема google-карт (Основи туризму), сайтів погоди, Гідрометцентру (Синоптична метеорологія), сайтів Міністерства енергетики та захисту довкілля України, офіційного веб-порталу ВР України (Заповідна справа), електронних підручників та атласів.
Карантин став часом, коли дистанційні технології використовуються не лише для навчання студентів. Зокрема, більшість викладачів факультету іноземних мов зараз стали учасниками методичних семінарів, вебінарів, тренінгів, які проводять Британська Рада, Німецький культурний центр «Гете-Інститут», Французький культурний центр, зарубіжні видавництва навчальної літератури: Лонгман, Оксфорд Юніверсіті Прес, Кембрідж Юніверсіті Прес та інші. І викладачі, і студенти факультету проходять курси на Coursera та Future Learn, що не лише сприяє іншомовному спілкуванню та набуттю нових знань, а й дозволяє проаналізувати підходи до організації дистанційного навчання в цілому: структура курсу, взаємодія модератора і слухачів, форми і методи інформування, тренування, контролю, мотивація до навчання тощо.
Викладачі нашого університету активно застосовують дистанційні технології і для міжнародних наукових досліджень. Зокрема, наприкінці березня – на початку квітня 2020 р. доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Юлія Кузьменко та магістр політології Інституту політології Педагогічного університету імені Комісії національної освіти в Кракові Матеуш Каміонка провели масштабне соціологічне інтернет-опитування «Українське студентство в умовах епідемії коронавірусу». Анкетування охопило понад 3000 респондентів з різних регіонів України. Для збору матеріалів був використаний метод інтернет-опитування, завдяки якому вдалося провести долучити велику кількість студентів. Це так зване «CAWI дослідження» (Computer Assisted Web Interviewing) – техніка анкетування з використанням мережі Інтернет, яка передбачає, що респондент заповнює електронну анкету без допомоги інтерв’юера ( http://www.ndu.edu.ua/storage/2020/zvit_2020_04_06.pdf).
Потужним інформаційним ресурсом для дистанційного навчання є веб-сайт бібліотеки, що акумулює доступ до електронних ресурсів книгозбірні, знайомить з науково-бібліографічними та науково-просвітницькими публікаціями співробітників, дає можливість доступу до електронних онлайн-ресурсів, як тестового, так і вільного доступу, знайомить з електронними базами даних власної генерації. Створення сайту дозволило бібліотеці розширити перелік корисних послуг для користувачів. Тепер, увійшовши на сайт бібліотеки зі свого домашнього або робочого комп’ютера, можна в онлайн-режимі працювати з Базами Даних Інституційного репозитарію, Електронного Каталогу та Рідкісної Книги, скористатися послугами Міжбібліотечного Абонементу, Електронної Доставки Документів, Віртуальної Довідки, визначення УДК та оперативно отримати потрібну вам бібліографічну інформацію. Для зареєстрованих користувачів надається безкоштовний доступ до наукометричних баз даних «Web of Science» та «Scopus», які наш університет отримав на конкурсних умовах від Міністерства освіти і науки України; баз даних Електронної Бібліотеки навчально-методичної літератури, у якій представлено повнотекстові версії видань нашого університету, а також електронних архівів «Ніжинська вища школа на сторінках ЗМІ» та «Краєзнавчих періодичних видань».
Втім, не все так добре, як може здатися на перший погляд. Проведене за участю наших викладачів всеукраїнське соціологічне інтернет-опитування «Українське студентство в умовах епідемії коронавірусу» показало, що на питання “Чи готова українська система освіти до дистанційного навчання?” більшість опитаних студентів – 63,1%, відповіла, що університети не готові до дистанційного навчання й лише 31,8% респондентів позитивно оцінюють рівень підготовки засобами дистанційної освіти.
Вибіркове опитування викладачів та студентів нашого університету засвідчило, що у процесі надання освітніх послуг з використанням дистанційних технологій є низка проблем:
  1. Недостатні досвід та практичні навички роботи із сучасними технологіями дистанційного навчання як у викладачів, так і у студентів; значна витрата часу викладачів при підготовці курсів та проведенні занять (особливо якщо дистанційний курс розробляється вперше і необхідно провести кілька занять на тиждень).
  2. Перевантаження через карантин мережі Інтернет, зниження її пропускної спроможності, що суттєво ускладнює дистанційне спілкування.
  3. Не всі студенти за своїм місцем проживання (особливо сільської місцевості) мають відповідну апаратуру і якісний доступ до Інтернету для використання можливостей дистанційного навчання.
  4. Частина студентів не вирізняється дисциплінованістю, належною мотивацією та відповідальністю, і тому не завжди вчасно виходить на зв’язок.
  5. Потребує удосконалення університетське віртуальне навчальне середовище УНІКОМ шляхом більш чіткої структурованості, уніфікації назв розділів та підрозділів, визначення чітких алгоритмів розміщення навчальних дисциплін, розробки інструкцій для користувачів та ін.).
  6. Необхідно посилити нормативний (розробка Положень про норми часу при дистанційній формі навчання, про створення, оновлення, використання, захист і зберігання веб-ресурсів та ін.) та методичний супровід дистанційного навчання.
  7. Ускладнення навчання на програмах практичного спрямування. Неможливість у дистанційній формі повноцінно формувати практичні навички і вміння у студентів, які вони отримують у процесі проведення лабораторних занять, експериментальних дослідів (лише частково це може вирішуватися за рахунок використання віртуальних лабораторій).
Отже, карантин суттєво вплинув на навчальний процес в університеті змінивши традиційну, усталену очну модель навчання на дистанційну. Завдяки тому, що у попередні роки у сфері дистанційного навчання ми підготували нормативну базу, призначили відповідальних у структурних підрозділах, провели навчання, здійснили певну апробацію дистанційних курсів. Нам вдалось забезпечити безперервність навчального процесу, хоча і не без окремих проблем, але вирішення більшості з них для нас цілком посильне.
І як кажуть хіміки, що ж у сухому залишку, тобто який висновок? Карантин, з одного боку, – став серйозним випробуванням для системи дистанційного навчання, з іншого – потужним каталізатором його розвитку в університеті. Справді інколи так буває: хто нам заважає – той нам допоможе.
Хай щастить! Будьте здорові!

Перший проректор, професор О. Бойко

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *