Ніжинські волонтери єдині в області та другі в Україні, хто виготовляє димові шашки для ЗСУ

 

 

 

 

Понад тисячу димових шашок за три місяці передали на «нуль» волонтери Ніжина.

На фото: стоять зліва направо: Тетяна Тіхонова, Світлана Біловол, Олег Дем’яненко і Ольга Лисивець, сидять: Анна Толстова і Олександр Черненко

Нещодавно ще надійшло замовлення на 200 штук. Не залежуються. Зробили партію з 50-60 шашок і відразу відправляємо на фронт, — радіє Ольга ЛИСИВЕЦЬ, волонтерка ініціативної групи «Ніжинські вогники тепла». — У холодну пору року виготовляли окопні свічки, розпалювачі, грілки. Військові підказали, що потрібні димові шашки. Так і стали в березні 2023-го їх робити. Перша відправка на схід була 24 березня.

— Димовухи робите від надокучливих комах?

Ні, комахи тут ні до чого. Димовухи для того, щоб військові могли дезорієнтувати ворога. Наприклад, створити ефект підбитої техніки. А ще шашка за лічені секунди створює димову завісу і може сховати від ворожих очей бійців і техніку. За такою димовою завісою захисники рятують поранених з поля бою або непомітно переміщаються на інші позиції.

— Як довго димить?

Півтори хвилини — інтенсивно. Тому для кращого ефекту хлопці випускають по декілька, не менше десятка.

Запити від бійців надходять регулярно. Однак димові шашки потрібні не всім підрозділам. Здебільшого штурмовикам. Іноді розвідка бере. Також військові просять для навчання.

В області ми єдині, хто робить такі димовухи. Постійно працює шестеро волонтерів, які об’єдналися в ініціативну групу «Ніжинські вогники тепла». Ще до десятка приходять у вільний час. Та й по Україні ми — другі. Масштабніше, у великому цеху димовухи також роблять у Кривому Розі.

Технологія виготовлення димових шашок не надто складна, але кропітка, — запевняє волонтерка.

Рецептуру суміші впродовж трьох тижнів розробляв Саша Черненко. Відео в інтернеті чимало. Удосконалюємо і зараз. Основа — міцний картонний тубус. Від клейонки. Беремо їх безкоштовно на базарі. Або Женя Подусенко постачає такі тубуси із заводу, — продовжує Ольга. — Розтоплюємо парафін. У середину тубуса засипаємо кашоподібну суміш з парафіну, селітри, цукру і соди. Вона потрібна для того, щоб уповільнити процес диму. Робимо отвір для піротехнічного дроту. Застигає. Засипаємо туди вже суху суміш із селітри і цукру, засовуємо дріт. На ньому не економимо, беремо гарної якості. Усі дірки герметично заклеюємо сухим клеєм для термопістолета. І все — димовуха готова. Може горіти навіть під час опадів і легко запалюється від цигарки.

Робили перші партії із самозапалом, як хлопавка. Висмикуєш колечко, запалюється, і дим валить. Але вирішили відмовитися, виявилися ненадійними. Не завжди загоралися.

— Для окопних свічок люди збирають для волонтерів банки від консервів, а що потрібно вам?

Тубусів зараз вистачає. Цукор жодного разу не купували. Спочатку по своїх хатах увесь вигребли. Потім зносили сусіди. А зараз беремо його у Всіхсвятській церкві. Нинішня собівартість такої димовухи близько 30 гривень. Тому тепер найпотрібніші гроші на закупку селітри і парафіну.

Картка «ПриватБанку» для допомоги ніжинським волонтерам: 4149 4378 7473 3502 Ольга Лисивець.

Джерело: “Вісник Ч”, авторка Ольга САМСОНЕНКО. Фото надане Ольгою ЛИСИВЕЦЬ

Час Чернігівський

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь