Три бригади, 19 чоловік та 6 одиниць техніки 24 години на добу працюють над розмінуванням Чернігова та області. В день від 10 викликів, бувають й хибні – люди просять полагодити світло чи газ, це сповільнює роботу рятувальників. Про це Суспільному повідомив начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування ГУ ДСНС в області Михайло Ільєв.
Близько трьохсот снарядів з початку бойових дій в Чернігові вилучили та вивезли сапери, розповів Михайло Ільєв.
Він розповів, що по місту працюють три відділення піротехніків – два по п’ять співробітників, одне – вісім. Кожне відділення має дві одиниці техніки. Одна призначена для перевезення особового складу та оперативного виїзду на місце виявлення снарядів. Важку спецтехніку використовують для перевезення вибухонебезпечних предметів. Вона обладнана засобами захисту: якщо під час транспортування боєприпаси здетонують, щоб люди, які перебувають в цьому автомобілі, залишилися живими й неушкодженими.
«Сапери ДСНС нині працюють 24/7, перебувають у повній бойовій готовності виїжджати на виклики із самого ранку і до пізнього вечора. Коли немає обстрілів, бо обстріли – це велика загроза, – каже Михайло Ільєв. – Особовий склад нам потрібно берегти, тому що доведеться ще не один рік нам дуже-дуже плідно працювати».
Щодня сапери мають різну кількість виїздів, у середу, 30 березня, було 17, 31-го березня станом на 12.00 – вісім залучень. «Але є такі напрямки й адреси, куди Збройні Сили нас не пускають – це околиці міста, де розташовані їхні крайні блокпости, блокпости тероборони, де стоять прикордонники. Ми туди не виїжджаємо, щоб і ми зайвий раз не світилися, і не видавали наші позиції. Тому нині ми працюємо здебільшого по місту», – розповідає Михайло Ільєв. І додає, що роботи в місті вистачає, особливо після обстрілів. Виїжджають і до житлових будинків, і гаражних кооперативів, також на території, де стоїть техніка, розташовано склади.
Лінія «101» перевантажена, тому співробітники ДСНС залишають свої номери телефонів на блокпостах, старостам, теробороні, нацполіції. Проте надходять і хибні виклики, що уповільнює основну роботу піротехніків. «Коли ми приїжджаємо за адресою, люди просять, щоб ми їм світло зробили або газ, щоб ми пофотографували будинки, питають, хто їм відшкодовуватиме збитки», – каже начальник групи піротехнічних робіт.
Група із 2014 року залучалася в зону проведення АТО/ООС. За словами Михайла Ільєва, чернігівські сапери були першими, хто в’їхав до Лисичанська та Сєвєродонецька, коли їх звільнили. Тож вони добре підготовлені до роботи в умовах бойових дій: «Хлопці звикли до такого обсягу робіт. Всі розуміють, прилітає в будівлі – потрібно працювати руками, ломом, бензорізом, ручними лебідками, якщо воно застрягає в цегляній стіні – його легше витягнути, якщо в бетонній, то важче витягувати. Якщо приватний сектор – можна під’їхати важкою технікою й за допомогою маніпулятора його висмикнути, також бувають випадки, коли спецтехніку ми застосовуємо – трактори на базі JCB, в яких є екскаваторне обладнання, доводиться й копати по півтора метри вручну, і з асфальтної дороги витягувати».
Серед боєприпасів трапляються й касетні елементи. З ними, каже піротехнік, працювати важко через специфічність: після детонації касетної бомби на певній висоті боєприпаси розкидаються хаотично, і якщо вони не спрацювали після удару об поверхню – впали не під тим кутом – за деякий час мають спрацювати на самоліквідацію. Тому є дуже небезпечними.
Небезпечно нині й у лісах та полях. У польових масивах, за словами Михайла Ільєва, можуть бути протитанкові міни, в лісопосадках – протипіхотні міни, розтяжки, фугаси різних типів: «Я раджу людям цього року взагалі забути, що таке березовий сік, що таке гриби, чорниця… І поменше виходити в лісопосадки і польові масиви. Те саме стосується пляжів, берегів річок. Обсяг робіт нині для нас дуже великий. У нас група на території Чернігівської області 19 саперів. І найперше, що ми будемо розміновувати, – місто Чернігів, окраїни, всі під’їзди й автомобільні шляхи перевіряти, щоб можна було доправляти людям гуманітарну допомогу і щоб могли їздити швидкі, пожежні машини, нацполіція, нацгвардія». Далі піротехніки перевірятимуть всі автомобільні, залізничні та пішохідні мости, щоб люди могли переправлятися через річки. І лише після цього – території, де велися найзапекліші бої, по населених пунктах: проводитимуть зачистки на під’їздах та підходах, перевірятимуть на вибухонебезпечні предмети самі населені пункти.
«Різні ситуації можуть бути, відходячи, вони можуть залишати нам «сюрпризи», які спрацюють під час відкривання дверей, підвалів… Колодязі також, як показує практика, вони «роблять». Люди прийдуть по воду, відкриють колодязь, який критий, а там може стояти розтяжка. Хтось може постраждати й навіть загинути», – каже Михайло Ільєв. Він радить людям бути дуже обережними, не підходити до підозрілих предметів, не намагатися їх сфотографувати чи кудись перенести. Потрібно приблизно зорієнтуватися на місцевості, неподалік поставити якусь позначку, зателефонувати 101 або 102.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
