Багато років тому захопившись ідеєю відкриття в Носівці власного кафе, його господар Григорій Волошин ставив за мету не тільки смачно нагодувати своїх відвідувачів чи допомогти людям організувати їхнє родинне застілля чи корпоратив. Зрештою, подібних закладів громадського харчування і на той час у місті вистачало. А ось так, щоб з якоюсь тільки йому притаманною «родзинкою»…
Повідомляє Нежатин.
Зрештою, така «родзинка» знайшлася – вже багато років поспіль одного вечора на тиждень у «Волошці» збираються любителі поезії та шанувальники «живої» музики та сучасної пісні на традиційні творчі «п’ятничники», які для них разом з господарем закладу організовує творча команда кафе, в якій зібралися люди творчі, неординарні, для яких живе поетичне слово, щира українська пісня, дотепний гумор, імпровізована «школа танців» та спільне виконання знайомих пісень, участь у різноманітних конкурсах та сюрпризи для іменинників від господарів закладу вже давно стали невід’ємною частиною їхнього життя. Вечори тематичні.
Єдиним проханням від Григорія Мусійовича до учасників вечора було спільне витконання багатьом знайомої пісні про шахтарський край, оскільки, значна й вагома частина його життя та професії пов’язана саме з ним та його мужніми, сильними і працьовитими людьми. Ювілейні присвячуються творчості когось з відомих українських поетів, письменників, акторів, або ж пам’ятним календарним датам.
Носівчани вже, було, так звикли до тамтешніх мистецьких п’ятничників, що після запровадження карантинних обмежень, пов’язаних з коронавірусом, довелося переносити … у фейсбук. І хоч не реально, а в режимі онлайн, однак завдяки цьому кількість їхніх шанувальників зросла в рази.
Місцеві ж та гості нашого міста й навколишніх сіл з нетерпінням очікували скасування карантинних обмежень, щоб знову зустрітися в затишному залі єдиною волошківською родиною…Так було до війни…
Та після того, як наші мужні воїни вигнали поганців за межі нашої області люди знову почали просити талановитих виконавців відновити свої виступи – в онлайн кафе. Вони якийсь час вагалися – чи доречними будуть пісні в той час, як наші бійці мужньо боронять кордони держави, коли ллється кров і сльози наших співвітчизників. Але люди сказали – доречно. Бо після також може бути зброєю – сильною, красивою, патріотичною… І пісню про наш, український шахтарський край тут також співають – але вже українською мовою…
Катерина Гавриш
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
