Олександр Анєкєєнко, Микола Саєнко, Віктор Піюк, Максим Терещенко, Юрій Гурський. Імена цих людей вписалися у сторінки історії нашого міста. Тут вони ходили у школу, тут закохувалися і створювали сім’ї, мріяли про довге і щасливе життя. Не судилося…
Все перекреслила триклята війна. Вона змусила цих українських синів взяти в руки зброю, щоб боронити свою землю, свої родини. Додому ж, як казали древні греки, довелося «повертатися на щиті». Чи любили вони життя? Безперечно. Любили! Та чоловікам довелося покласти його на вівтар перемоги. Заради життя дітей, батьків, дружин.
Віддаючи належне вірним синам України, на гімназії №5, де свого часу здобували освіту загиблі Герої, 28 червня вдячні ніжинці встановили меморіальні дошки. Вони будуть нагадувати перехожим про короткі, але яскраві, мов ті падаючі зірки, життя наших земляків, віддані заради мирного неба та світлого майбутнього Вітчизни.
Участь у мітингу-реквіємі взяли керівництво Ніжина на чолі з міським головою Олександром Кодолою, педагоги гімназії, рідні та друзі полеглих. Вшанування пам’яті воїнів це просто святий обов’язок, це наша шана і гордість за справжніх героїв. А в день, коли наша перемога настане, а вона все-таки прийде, ми будемо плакати і мовчати. Мовчати і плакати. І дякувати, дякувати, дякувати. Тим, хто повернеться. І тим, хто навіки став янгелами.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
