Науковці Носівської селекційно-дослідної станції, окрім традиційної селекції зернових, вирощують плодові дерева селекції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.
Їх розмаїття дивує – від традиційних сортів абрикосів до схрещеної аличі з абрикосою і сливою, різноманітні сорти персиків та нектарину, аличі та слив. А які тут лишень яблука – без перебільшення носівські садівники зібрали найкращі сорти України! Садівництво дає додатковий прибуток в казну установи як за рахунок збуту плодів, так і завдяки продажу саджанців. Втім, на відміну від зернової групи, де є який-не-який проміжок часу для перепочинку, в садах відпочивати ніколи – тут працюють цілий рік. А доглядають за п’ятьма гектарами плодових дерев всього четверо працівників селекційно-дослідної станції – справжні фанати і професіонали своєї справи.
Молодший науковий співробітник Носівської селекційно-дослідної станції Світлана Злобінцева п’ятий рік як працює садоводом установи. Під її началом трудиться ще троє працівників-лаборантів, які підтримують чистоту та порядок в садах.
«Це – мої бджілки-трудівниці – Оксана Самбур, Людмила Давиденко та Наталія Сафронова, – каже садовод. – Ці жіночі сапають, збирають врожай, допомагають обрізати сад. Я надзвичайно ціную та поважаю їхню працю».
А праця у саду дійсно важка і наполеглива.
«Тут немає перекурів, працюємо цілий рік, – пояснює Світлана Миколаївна. – Сезон розпочинаємо з зимової обрізки дерев, у січні після невеликих морозів. На весні дерева обробляємо від хвороб і зимуючих стадій шкідників, ще раз обробляємо перед цвітінням та одразу після цвітіння. Загалом, за сезон робимо близько семи обробок, залежно від погодних умов».
Багато дерев працівники установи обробляють вручну, а це – більше одного гектару яблунь та кісточкових.
Садівництво є типовим заняттям для Носівської СДС. Від початку свого заснування, а це –112 років тому – станція займалась садівництвом – тут вирощували полуницю і ті ж таки яблука. До цього часу в селі Дослідне, де розташована установа, збереглись сторічні яблуні з старими сортами яблук.
Ідея відродити садівництво належить директору установи Наталії Буняк. А оскільки вільних земель обмаль, то сади вирішили закласти на забур’янених пустирях.
Яблука, алича та слива по 10, а персик по 30
Сад біля адміністративної будівлі селекційно-дослідної станції має вісім років.
Тут ростуть різні за смаковими якостями та термінами дозрівання сорти яблунь.
Ранній сорт Мантет – на повидло та сушку
«Людям подобаються такі ранні сорти як «Мантет» і «Папіровка». «Папіровку» часто плутають із «Білим наливом», але цей сорт крупніший і більш соковитий, «Мантет» – дуже запашне яблуко», – каже Світлана Злобінцева. – Є в нас і прекрасний осінній сорт вітчизняної селекції «Слава Переможцям» (не плутати з російським сортом «Слава Победителя»). Наше яблуко більш соковитіше та ароматніше, а термін дозрівання трошки довший. Непоганий пізньолітній сорт «Амулет» – яблука крупні і мають приємний аромат. Є зимній сорти яблук «Айдарет» (гарний для запилення яблунь), осінній сорт «Скіфське золото» – сорт схожий на «Голден», з відмінними смаковими якостями та подібний до нього сорт «Аскольд». В обох гарна лежкість, зберігаються до 5-ти місяців за умови зберігання в провітрюваному приміщенні при температурі 5 градусів Цельсія».
Продукція в господарстві недорога. Тут намагаються завжди ставити таку ціну, щоб і праця не зійшла нанівець, і людей забезпечити.
«Нам подобається працювати з дослідною станцією, бо тут завжди проконсультують і ціни демократичні. Яблука беремо на сік і на повидло, – розповідає носівчанка. – Ми на станції взагалі постійні клієнти – брали у них саджанці, персики, яблука, смородину і малину, які в них дуже гарні та крупні, сливу беремо на компот. Продукція Носівської СДС гарна, екологічно чиста і ціни демократичні. Десять гривень за кілограм яблук – це не дорого».
Ціни на продукцію тут дійсно демократичні. За словами садовода Носівської СДС Світлани Злобінцевої, саджанці в установі значно дешевші, ніж на базарі.
«Кісточкові по 100 гривень, яблуні – по 60 гривень за дерево, – пояснює науковець. – Вирощуємо також смородину, порічку, ожину. Всіх, хто приїжджає, я консультую по догляду і садінню. Яблука продаємо по 10 гривень за кілограм, персики продавали по 30 гривень, аличу – 10 гривень, сливу – 10-15 гривень залежно від сорту».
Сади на пустирях
Звісно, основний сад в установі – це яблуні. Так, у 2018 році під нього заклали цілих чотири гектари. Площа саду дозволяє здійснювати обробку трактором. Систему обробітку та технології для колег з Носівської СДС розробляли науковці Інституту садівництва.
Ще один гектар відведено під кісточкові. Цей сад заклали на пустирі, де раніше росли одні бур’яни. Сьогодні тут царство аличі, сливи, персиків, нектарину та абрикосу.
«У цьому році велика проблема з абрикосами, бо на початку червня були приморозки, сад трохи постраждав, врожай є, але невеликий, – каже садовод. – А ось слива та алича взагалі не постраждали».
Перший сад на пустирі заклали у 2017 році, а два роки тому, перед війною, досадили його персиками, нектарином та сливою.
“Ось – дворічний персик «Ред хевен», але ми називаємо його директорський, оскільки до нас завезла його Наталія Миколаївна, – показує на дерево рясно вкрите плодами науковець. – Плід у цього персика жовтий і дуже соковитий. – Є рядок нектарину, рядочок новинки – сорт «Чорний принц» – абрикос, схрещений із сливою та аличею».
Масовий врожай від молодих дерев тут очікують на наступний рік, але вже минулого року персики з Носівської СДС купувала вся Носівщина.
Дуже вже до вподоби пані Світлані її сливи.
«Цей сорт називається «Стен лей», він як «Венгерка», ідеально підходить для сушіння на чорнослив, соусів та маринадів, – показує на рясні дерева науковець. Плоди слив неймовірно великі. – Хотілося б знайти на цю сливу оптових покупців. Врожайність у неї дуже велика. Слива крупна, кісточка відстає, особливого догляду не потребує, стійка до хвороб. Єдине, що на молоденьких пагонах буває попелиця».
Поруч із сливами – жовта алича «Гек» – крупний і м’ясистий сорт, надзвичайно солодкий – улюбленець господинь для маринадів, соусів і компотів.
Є й пізні персики сортів «Княже золото» та «Княже багатство». Достигають вони у вересні.
Все вирощене спеціалісти збувають через Інтернет. Забезпечують своїх працівників, допомагають школам та волонтерам, тож продукцію Носівської СДС куштують оборонці на Донбасі та Півдні. Шкода, що в Україні досі немає належної переробки продукції садівництва, бо хіба це не насмішка над мозолями трудівників – купувати яблуко по гривні п’ятдесят? Зрештою, в Носівській СДС роблять ставку не так на продукт, як на якісні саджанці, хоча наступного року очікують значний масовий врожай. Що ж? Є час подумати над тим, щоб самим освоїти переробку. З такими працьовитими людьми і талановитим керівником це – не проблема!
Джерело: Віталій Назаренко, che.cn.ua
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
