26 вересня у Ніжині поховали Аліну Поліковську та її 10-річного сина Всеволода, які загинули 3 серпня у Грузії. Сталося це у селищі Шові внаслідок зсуву ґрунту. Жінка поїхала на відпочинок разом із трьома дітьми та чоловіком, який родом із Грузії. Станом на 10 вересня Перший канал Грузинського телебачення із посиланням на Службу з управління надзвичайними ситуаціями Міністерства внутрішніх справ Грузії повідомляв про 32 загиблих, ще одну людину шукали.
За словами подруги Аліни Олесі Смолянінової, чотири роки тому жінка разом із дитиною переїхала до чоловіка у Нідерланди.
“У чоловіка було троє дітей. Донька, яка вижила, яка не поїхала з ними. Старша. І два хлопчики. На жаль, молодшого так ще і не знайшли. І вони жили великою родиною: Аліна, Заза і четверо дітей”.
Олеся розповіла: Аліна виросла у Ніжині, вчилася у Ніжинському державному університеті імені Гоголя. Вони разом з іншими подругами у складі команди “CB-girls” грали у Вищій українській лізі КВК.
“Вона була автором команди, була актрисою гарною. Потім вона працювала в Києві на телеканалі – на одному, на іншому. Вона до останнього писала тексти для деяких каналів, для журналів. У виданнях вона також писала. В Нідерландах вона із Зазою, чоловіком, були активістами завжди, підтримували всі діаспори – і грузинську, і українську”.
Аліна з перших днів повномасштабного вторгнення росіян в Україну збирала в Нідерландах мітинги, розповіла подруга.
“Вона була активісткою в Гаазі. Вона завжди виступала, збирала людей, гарні у неї були промови, співала пісні, її підтримували. Ми втратили сестру, ми втратили надійного друга, надійну опору. Людина, яка вміла і словом, і ділом підтримати”.
Тетяна Добра-Завадська – мати хрещеної Всеволода. Її дочка також проживає у Нідерландах, тож Тетяна періодично бачилася з Аліною та її родиною.
Каже: спілкувалася з ними якраз перед їхньою поїздкою до Грузії.
“Це неймовірно світлі люди, дуже красиві. Молода красива сім’я – їм тільки жити й жити. Вони так кохали одне одного. Вони купили будинок, гарний такий. Вони були доповненням одне одному – вона така була «зажигалочка», а він такий спокійний, постійно усміхнений”.
На поховання родини Поліковських прийшли й учителі та викладачі Аліни.
“Мені пощастило бути з нею в санаторії, коли я від школи возила дітей в санаторій «Берізка» під Прилуками, де ми засвітили це сонце. Я для себе її засвітила. Про неї, мабуть, вся область дізналася, бо там відпочивали дуже багато діток. Вона взяла на себе зобов’язання сама писати сценарії, готувати, репетирувати з дівчатками. Хоч сама ще була дитиною, 7 клас”, — розповіла вчителька загиблої Валентина Мухінська.
“Вона пам’ятала завжди, хто її навчав, шанобливо ставилася. За можливості завжди приходила в університет. Залучала і студентів, і викладачів до тієї діяльності, якою вона займалася. Тому що перші її кроки саме були в професійному плані. Вона зайнялася реалізацією проєктів у наданні допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, які виховувалися в інтернатних закладах Київської області. І ось вона нас, як викладачів, запрошувала на зустріч з іноземними партнерами, і студентів на навчальні тренінги. А потім, уже перейшовши в медійну сферу, вона теж не втрачала з нами зв’язок”, — сказала викладачка загиблої Антоніна Конончук.
Аліну та Всеволода Поліковських поховали на одному з кладовищ Ніжина. Тут у жінки проживають батьки. Її чоловік Заза та його син поховані у Грузії.
Детальніше — у сюжеті:
Джерело: Суспільне новини
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
