Тетяна Юрченко: “Донори рятують найцінніше”

14 червня, із року в рік, увесь світ відзначає День донора крові.

Кров та її компоненти незамінні для лікування пацієнтів у цілій низці галузей медицини: хірургії, онкології, травматології, акушерстві, гінекології… Потреба у крові була у всі часи, а нині, коли йде війна, вона ще збільшилася.

У Ніжині є відділення трансфузіології, де можна здійснити благородну місію – здати кров і цим самим врятувати комусь життя.

Працівниці відділення: медичний директор Тетяна Нечваль, молодша сестра Віра Далека, лікар-трансфузіолог Тетяна Юрченко.

Пише Нежатин.

Господарює у відділенні привітна лікар-трансфузіолог Тетяна Юрченко. Саме з нею – наша розмова.

– Тетяно Миколаївно, чи є група крові, якої потребують найчастіше?

-Зараз цінні всі групи крові, без винятку. Йде війна. Люди отримують травми, значно збільшилася кількість цивільних пацієнтів з хронічними анеміями, внаслідок кровотеч, тому потрібно поповнювати запаси донорської крові усіх груп.

– Чи багато ніжинців приходять здавати кров?

Із початку року до нашого відділення звернулося 600 донорів, які успішно здали кров для потреб населення. І, знаєте, це значно більше, ніж було ще рік тому.

-Чи є брак донорів?

-Час від часу трапляється, але ось так категорично сказати важко. Нещодавно групи I+ і II+ були в дефіциті. Часто постає потреба запасу крові різних груп, але з негативним резусом.

Незмінне одне: ми безмежно вдячні всім, хто приходить і ділиться частинкою себе.

Немало працівників НЦМЛ також є донорами крові

Донори є… Сьогодні – більше, завтра – менше, але проблема в тому, що збільшилася кількість людей, які потребують переливання донорської крові. Тому намагаємось бути в тонусі й завжди мати значну кількість запасів препаратів крові.

-Нерідко люди бояться здавати кров. Чи виправданий цей страх?

-Іноді люди бояться самого вигляду крові. Заспокоюємо… Дехто панікує, чи не підхопить він в такий спосіб якусь хворобу. Проводимо в операційну, людина на власні очі переконується, що все стерильне, інструменти одноразові, й усі надумані страхи як рукою знімає. Після кроводачі нерідко обіцяють прийти ще, (посміхається, – авт. ). І дотримуються обіцянки.

-Розкажіть про складні випадки у роботі відділення.

-Усі такі випадки – тимчасові й, на щастя, закінчуються благополучно. У донора перед кроводачею, чи після неї, може статися запаморочення, або втрата свідомості. Зазвичай, таке трапляється з тими, хто дуже хвилювався.

– Донорство – це ще й можливість безкоштовно обстежитися, адже відібрану кров ретельно перевіряють.Чи траплялося, що під час дослідження забраної крові у донора виявляли серйозні недуги?

-Так. У такому разі, звісно, кров не допускається до використання, донора повідомляємо. Таким чином виявляли різні інфекції: й ВІЛ, й гепатити, і сифіліс.

-Хто ніколи не зможе стати донором?

-Люди, які мають хронічні інфекції: туберкульоз, ВІЛ, гепатити, сифіліс.

-Тетяно Миколаївно, сучасний донор – який він? Спробуйте кількома словами змалювати його потрет.

-Це активна, доброзичлива й щира людина, з великим серцем, повним любові до людей.

Відділення трансфузіології приймає донорів за графіком:

середа-четвер-п’ятниця з 8:30 до 11:00.

Спілкувалася Валентина Пильник

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь