У Олександри Сокол з Іржавця, що у Носівській громаді, у лавах українських збройних сил нині боронять рідну землю і син Анатолій, і онук Роман. Сама ж жінка вже в літах, отож і бідкалася, що нікому буде на зиму дров ні попиляти, ні порубати.
А якось ранком вийшла за хвіртку, а біля її дров вже порядкують колишні синові однокласники – Петро Юрченко, Олександр Федченко, Сергій Галич, Володимир Губар та Олександр Юрченко. Відклавши власні справи, хлопці незабаром не тільки попиляли та порубали дрова, а ще й поскладали їх у порядок.
Така турбота й піклування про солдатську матір Олександру Михайлівну неабияк розчулило: -Які ж ви молодці, мої хлопчики! Я ж і не сподівалася… А нічого мені не сказали… Дякую, мої дорогенькі…
Що й казати, дрова в селі – то вже справді чоловіча робота, вона й значно молодшим за Олександру Михайлівну жінкам не завжди під силу. Утім, її руки завжди знаходять собі справу по силі – в обійсті порядкувати, по господарству.
А ще ця жінка завжди підтримує наших захисників, готуючи для них смачні гостинці – запашну домашню випічку. І в кожній такій передачі її щирі материнські молитви за своїх захисників і кожного українського солдата та сподівання на нашу перемогу й мир.
За матеріалами прес-служби Носівської міської ради
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
