Іван Григорович-Барський (1713 – 1791).
Відомий український архітектор, найяскравіший представник стилю українського бароко, вихованець Києво-Могилянської академії Іван Григорович-Барський народився в родині київських міщан.
Рід Григоровичів веде початок з міста Бар на Поділлі, звідки й походить друга частина прізвища. Після навчання служив в Київському магістраті на різних посадах, у тому числі відповідав за садибні межі. За його проектами побудовано низку сакральних, громадських, господарських, приватних споруд у Києві, а також на Київщині та Чернігівщині. Крім того, виконував добудови та реконструкції монастирських і церковних комплексів у Києві.
У 1748 – 1749 рр. розробив та побудував міський водогін, частиною якого був фонтан з павільйоном-ротондою, після перебудови на початку XIX ст. відомий під назвою «Самсон».
Серед відомих робіт архітектора: тридільні однобаневі та трибаневі церкви – надбрамна церква з дзвіницею в Кирилівському монастирі (1750 – 1760 рр.) та Покровська церква (1766 р.) у Києві; хрещаті однобаневі баштоподібні церкви – церква в с. Лемеші (нині село Козелецького р-ну Чернігівської області) і церква Миколи Набережного в Києві (1772 р.), дзвіниця Петропавлівського монастиря в Києві (1761 – 1763 рр.), будинок полкової канцелярії, собор Різдва Богородиці з дзвіницею (1750-1760-ті рр.).
З ім’ям Григоровича-Барського пов’язують також будівництво церкви Іоанна Богослова в Ніжині (1752 р.), що за стилістикою дуже подібна до його робіт.
З Києво-Могилянською академією Івана Григоровича-Барського окрім навчання пов’язує також зведення за його проектом у 1778 р. цегляної бурси біля Дніпра — гуртожитку для убогих студентів. Це було останнє архітектурне творіння майстра, яке дійшло до наших днів, хоча й в перебудованому вигляді.
Помер архітектор у віці 78 років та був похований на Подолі біля відбудованої ним церкви Богородиці Пирогощої, точне місце його могили не встановлено.
Влучну оцінку творчості Івана Григоровича-Барського дав дослідник Б. Яремченко: «Вирісши під впливом народної творчості і прекрасно засвоївши всі елементи українського бароко, Григорович-Барський ніколи не був простим наслідувачем, а прагнув зберегти творчу індивідуальність, історичні традиції української архітектури. Водночас в його творчості відбилися сучасні художні течії, яскравими представниками яких були такі видатні майстри, як Шедель, Растреллі, брати Квасови, Ковнір, Старченко… Іван Григорович-Барський наблизив українське архітектурне мистецтво до кращих зразків європейської культури. […] Різнобічна й плодотворна діяльність великого майстра відіграла помітну роль у визначенні художнього обличчя української архітектури XVIII ст.».
(Матеріал підготовлено на основі відкритих джерел).
Оксана СЕПАНОВА, наукова співробітниця відділу Музей історії міста Ніжина НКМ імені Івана Спаського
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
