Заведено вважати, що місцем розстрілу «крутянців» є сучасний пантеон. Насправді наш талановитий земляк, один із провідних теоретиків українського неокласицизму на Заході, дитинство і молодість якого пройшла в Крутах, Ігор Качуровський, опираючись на численні свідчення місцевих старожилів, у своїх спогадах писав про те, що розстріл і катування українських добровольців відбулись у полі між селами Прохори та Хороше Озеро. Це місце відоме під назвою «Мокре поле».
По закінченні екзекуції більшовики під страхом смерті заборонили місцевим жителям ховати тіла закатованих. Утім, попри заборону «червоних», священик із сусіднього села Печі разом із селянами все ж звезли замерзлі тіла закатованих юнаків до теплої хати задля того, щоб їх можна було вирівняти. Під старою вербою на кладовищі в Печах селяни викопали велику яму і, зібравши нове полотно, вистелили ним дно «братської» могили. Там і поховали 17 полеглих юнаків.
У березні 1918 року після вигнання більшовицьких нападників, тіла героїв перепоховали на Аскольдовій горі в Києві.
Один із загиблих героїв так і лишився спочивати в своєму рідному селі – на кладовищі в Печах. Нині тут лежить кам’яна плита, яка нагадує про хоробрість і наполегливість українських добровольців, про підтримку їхніх дій місцевими патріотами, адже також відомо, що разом із кадетами та досвідченими вояками бились і козаки з «Ніжинського вільного козацтва», куди входили добровольці з навколишніх сіл.
На жаль, прізвища та їх точну кількість нині дізнатися неможливо, адже після поразки Національної революції така інформація означала б для них смерть. А вони, як ніхто, заслуговують на те, щоб їх подвиг був вшанований на високому рівні.
Хотілося б сподіватись на те, що керівництво Крутівської громади спроможеться увіковічнити пам’ять добровольців та упорядкувати місце на кладовищі в Печах, а не буде чекати, доки це зробить держава.
Автор: Віталій Назаренко
“Час Чернігівський”
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
