Приблизно з такою заявою до органу опіки та піклування Носівської міської ради звернулася неповнолітня мешканка одного з населених пунктів громади. Що підштовхнуло дівчинку до прийняття такого непростого рішення, здогадатися неважко.
Повідомляє Нежатин.
Очевидно, що жінка, яка її народина, не надто переймалася, щоб огорнути своє дитя ніжністю, любов’ю та турботою, як зазвичай відбувається у нормальних родинах. Власне, звідки їм взятися, якщо дівчинка разом зі своєю старшою сестричкою вже багато років перебувають в одному з інтернатних закладів, а мама, в якої, крім них, вдома є ще троє дітей, й котра часом має проблеми з алкоголем, забирає їх додому тільки на канікули.
Під час останніх відвідин донькою домівки, можливо, саме це й стало останньою краплею, котра наразі має поставити крапку в їх родинних стосунках.
-Як часто діти з кризових родин звертаються з подібними заявами?- це запитання ми задали начальнику служби у справах дітей Носівської міської ради Ірині Пустовгар.
-За час мого перебування на посаді подібний випадок вже третій. Не знаю, так співпало чи то вже така тенденція, але всі троє заявників – дівчатка, вихованки інтернатних закладів. Хороші, розумні діти, гарні учениці. Але практично в усіх мами мали проблеми з алкоголем й не надто горіли бажанням працювати.
Однак, за процедурою звернувшись з такою заявою до першої інстанції – органу опіки та піклування, через деякий час дитина вирішила забрати заяву. Як сама потім пояснила, їй стало шкода маму. Ось така була мотивація – «вона ж мене народила»…
У другому випадку справа до суду дійшла й матір-перекотиполе, яка тільки була зареєстрована в нас, а насправді все життя десь вершталася по світах, таки позбавили батьківських прав на її дівчинку-підлітка. Та чи стало це уроком для самої горе-матері – сказати важко.
Адже вона навіть на суд не зволила прийти, тому не думаю, що доньчине рішення стане для неї важким, але дієвим життєвим уроком. Та чи й знала вона про своє позбавлення… А ось для дівчинки це шанс набувши статусу, отримати якісь преференції чи переваги при вступі на навчання, отриманні масця проживання тощо. Та й кому хочеться все життя жити з важким тавром доньки непутящої матері…
-А як Ви вважаєте, чим закінчиться справа тут?
-Хочу сподіватися, що до суду справа не дійде. На жаль, ця багатодітна родина перебуває в полі зору наших соціальних служб, утім сказати, що мати цієї дитини зовсім пропаща я не можу. У інтернатному закладі наразі виховуються дівчатка, натомість хлопці проживають разом з матір’ю вдома. Умови у них більш-менш задовільні. Погано, що мама не працює, перебивається випадковими заробітками й дитячими виплатами, може й чарчину перехилити.
Буквально днями ми спілкувалися з обома – жінка приїжджала оформлювати доньці паспорт. Зараз спиртним не зловживає, то, може, нарешті візьметься за розум і зрозуміє, що у світі немає нічого дорожчого за спокій у власній родині, за ніжне й лагідне «мамо» з дитячих вуст….
-Будемо сподіватися…
Розмову записала Катерина Гавриш
Фото ілюстрове
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
