У Носівці на торгівельних овочевих розкладках ось вже два тижні поспіль торгують кавунами, вирощеними місцевими фермерами. Ягода надзвичайно соковита, солодка, вона не тільки не поступається тій, що багато років поспіль фурами завозилася сюди з Херсонщини чи Одещини, а ще й значно смачніша. Бо своя, місцева. Звісно ж, ми не могли обминути такої цікавої події й не напросилися на «баштанну» екскурсію до місцевого фермера, а від початку війни ще й активного волонтера Сергія Чайки. І хоч на презентацію баштану й дегустацію першої продукції ми вже не встигли, однак тут і сьогодні ще визрівають, набираються сонця й тепла, смугасті смаколики.
– Звідки у Вас виника ідея вирощувати кавуни?– запитую в господаря цього поля.
-Після окупації Херсонщини стало зрозуміло, що їхніх кавунів нам ще довго не бачити, – говорить Сергій. – Багато полів там ще й сьогодні залишаються замінованими, а тепер вже й затопленими. Одеськими ж кавунами навряд чи можна нагодувати всю країну. Звісно ж, хотялося принаймні спробувати пошукати альтернативу, принаймні для себе. А починалося все з того, що ще в грудні минулого року ми з колегою й другом, теж волонтером Олексієм Волохою везли нашим військовим на передову будівельні матеріали. Дорогою розговорилися про те, що та скільки будемо сіяти. Кажу, є в мене кілька вільних гектарів землі, не знаю, під яку культуру їх задіяти. Він мені й запропонував кавуни. Ідея відразу ж сподобалася, тим більше що досвід вирощування цієї культури у Олексія вже був – кілька років тому вони вже практикували це на полях рівчак-степанівського ТОВ «Агронадія», де Олексій працює агрономом…
-Взимку в агронома більше вільного часу, тож через Інтернет взявся вивчати каталоги з пропозиціями від насіннєвих господарств та фірм-посередників, – підключається до розмови Олексій.- Через інтернет замовили насіння й повесні взялися за справу…
Звісно ж хлопці неабияк ризикували. Адже якими б не були кліматичні зміни в бік глобального потепління, наша північна Чернігівщина все одно залишається ризикованого землеробста. Тим більше, якщо це стосується вирощування традиційних південних культур. Хоч, з іншого боку, за переказами від людей старшого віку, колись і на носівських колгоспних баштанах вирощували добірні кавуни та дині. І родили вони великими, солодкими, смачними, не те, що часом дозріває на домашніх городах.
-Так тут проблема в тому, що не всі вміють їх вирощувати, – розповідають друзі-фермери. – Кавуни не люблять близьких сусідів, люблять порозкошувати на просторі. Та й сорти треба підбирати відповідні. Ми, наприклад, зупинилися на одному з ранньостиглих сортів Кримсон світ. Він і за смаковими якостями, і за строками достигання найбільше нам підходить. Звісно ж, з весни довелося добряче похвилюватися – цього року вона вдалася холодна, затяжна, затим бездощів’я. Ще й від вороння довелося захищати…
–Чи важко вирощувати кавуни?
-Не важче, ніж інші баштанні культури, – розповідають. – Тут без ручної праці не обійтися. Дякуючи нашим помічницям, полільницям з Данино посіви були дуже чистими та охайними. Навіть аж занадто. Добре, що після дощів бур’ян, було, трохи піднявся, він і захистив кавуни від спекотного сонця, та, власне, й зараз захищає. Ще дуже хвилювалися з приводу внесеної згідно з технологією вирощування попередника – сої – мінеральної поживи. Але все добре, кавуни на вміст нітратів перевіряли і самі, й покупці, багато з яких зараз ходять за покупками з нітратотестерами, і інспекція держпродспоживслужби. Тому можемо сказати, що наша продукція не тільки смачна та корисна, а й безпечна…
–Які ще господарські уроки встигли засвоїти в ході вирощування та догляду за кавунами?
– Можна б спробувати «погратися» зі строками сівби, а потім вирощувати саджанці під плівкою. Це й від ворон захистить, і забезпечить врожаю раніше достигання. Якщо на наступний рік виділимо під кавуни більші площі, то доведеться налагоджувати власну мережу збуту та співпрацю з торгівельними закладами.
–А зараз проблеми з реалізацією немає? Люди із задоволенням купують ваші кавуни? Не жалкують, що не південні?
-Ті, хто вже їх купував чи куштував, навряд чи побачить різницю між ними й імпортними чи завезеними з Одещини. Смачні та й годі. А за ціною дешевші, бо транспортні витрати невеликі…
–Якщо не секрет, багато вже продали?
-Та який тут секрет. На місцевих овочевих розкладках реалізували десь тон тридцять, трохи більше відвантажили одному зі столичних супермаркетів. Буде ще сонце і тепло, достигатимуть, то будемо торгувати кавунами й далі.
Катерина ГАВРИШ
Р.S. А фермерські кавуни, якими хлопці нас пригостили, й справді виявилися настільки смачними й солодкими, що наступного дня поїхали за ними вже на ТМ«Любаву». Купувати.
На знімках: Олексій ВОЛОХа та Сергій ЧАЙКА на баштані; носівські кавуни на місцевих овочевих розкладках
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram