Сьогодні ми знову ховали Героя. Квіти, сльози, молитви, синьо-жовті стяги. Люди стають на коліна і схиляють голови перед світлою пам’яттю воїна, який віддав найдорожче.
Герої, звісно, вмирають. Це гірка правда, реалії якої ми бачимо мало не щодня. Вмирають, і лише спогади живуть у наших серцях, допоки й ми живі.
Вшанувати воїна – наш обов’язок.
Напередодні скорботного прощання в усіх громадах влада оголошує День жалоби.
В усіх, але не в Ніжині. Ми про це вже писали нещодавно:
Чому в Ніжині не оголошують День жалоби?
Ось скріни з тоді поширеної нами статті у першій-ліпшій групі соцмережі:
Сьогодні знову поховання, але міська влада вперто проігнорувала оголошення Дня жалоби. Неважливо?! Не болить?!..
На прощанні з Героєм не було міського голови О. Кодоли. Знову якісь “надважливі справи”?
А віддати останню шану захисникові, який більше ніколи не побачить земний світанок – не потрібно?!
Ось так проводжає Героя мер міста Ірпінь. А де наш мер?
Ось такі розпорядження дають очільники громад… А наш?
То чого чекає наша міська рада? Невже їм не болить?!
