Незвичну експозицію можна побачити в стінах Ніжинського вузу: в музеї-лабораторії “Homo sovieticus” діє екпозиція з красномовною назвою “Чмобік”. Мабуть, не треба довго пояснювати, про кого це, а от подивитися варто.
Це вже третя екпозиція, представлена тут. Перед “Чмобіком” діяла про антиалкогольну кампанію, та колекція фото радянського Ніжина. Всі вони якимось чином прив’язані до радянського періоду, адже й сам музей називається “Homo sovieticus, що означає людина радянська: це саркастичний і критичний термін, що вживається до середньостатистичної людини, яка народилася в Радянському Союзі або в одній з країн Східного блоку, і яка сприймає навколишній світ, використовуючи виключно систему міфів Радянського Союзу.
“Ось – тимчасова експозиція “Чмобік”, – демонструє кандидат історичних наук, доцент Максим Потапенко – вважаємо, що сучасний російський солдат – це, значною мірою, такий собі мутант і гомо совєтікус, тобто людина радянська”.
Більшість експонатів походить із двох місць: із села Велика Дорога, що під Ніжином і села Мощун, яке в березні 2022 року стало щитом для Києва.
-Максиме Васильовичу, які головні ідеї експозиції?
-Їх дві. Перша: ці люди, що прийшли з нами воювати, називають себе визволителями, і при цьому грабують, гвалтують, вбивають. Найближчим часом доробимо ще частину експозиції, де покажемо вкрадені “визволителями” речі. А ось і уламки першої ракети, яка впала на аеродром…
Друга ідея – рашисти називають себе “армія світу № 2”. Насправді ж у них в амуніції дуже багато прикладів або старого радянського, або китайського ширпотребу. Взуття – старе зношене, яке вже викинути треба.
Техніка, якою вони їхали до нас, насправді була слабко підготована і в польових умовах її відремонтувати було неможливо. У них багато документів було в танках та БТР-ах, які стосувалися того, що ламається. Оце така армія…
-Мимоволі виникає запитання: чому чмобік стоїть напівроздягнутий?
-Одна з найзапекліших битв під час оборони Києва була під селом Мощун. Після неї, коли оркі переправлялися, на березі залишили дуже багато штанів. Не було кітелів і т д, самі штани… Військові, які передавали ці речі, жартували, що яке ж там було шикування – вояки без штанів. Тому ось такий сюжет рашистських військових без штанів і демонструє ця експозиція.
А ще ідея чмобіка часто реалізувалася на блокпостах. Таких прикладів було декілька. Тобто саме явище висміювання, створення опудала з російського солдата – це цікаве явище було доволі стериотипне у квітні-травні 2022 року.
-Бачимо документи, знайдені в рашистській техніці…
-Із документів, представлених в експозиції, дізнаємося про те, що всі навчання, які в них проводились, були присвячені якомусь довгому маршу. Ось наказ (дістали із техніки, втраченою ними під селом), тут нудно пишеться про те, що вони вирушають у довгий марш на 200-300 км.
У техніці було багато пам’яток про аварії на дорогах. Усі вони були надруковані з 19-го по 22 рік – тобто у них весь час поступово йшла підготовка до великого рейду техніки.
“Навіщо ми зробили цю експозицію?, – розповідає Максим Потапенко. – Щоб якось візуалізувати російського солдата, з усім тим хаосом і повним безладом, який бачимо на їхніх позиціях.
Цей простір ми часто використовуємо для психотерапії. Ось тут відвідувачі можуть пригадати і свій досвід… Адже насправді багато людей були свідками тих сумних подій, у них є особисте переживання цього, і тут вони можуть проговорити власний досвід, узагальнити його. Саме для цього наша експозиція.
Згодом частину експонатів (бо вони ж не становлять особливої цінності), ми або притримаємо в себе, або найбільш цікаві (уламки ракет, уривки документів) передамо до Краєзнавчого музею”.
В оформленні експозиції використано фото з села Велика Дорога (Автор Ігор Волосянкін).
Спілкувалася Валентина Пильник, фото автора
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
