9 листопада Куликівку облетіла чорна звістка: у парку біля стадіону виявили повішеним 16-річного хлопця. Ним виявився 11-класник Куликівського ліцею Богдан Доброта, який був четвертою і наймолодшою дитиною Тетяни Доброти. Крім Богдана, жінка має трьох старших дорослих синів: Юрія, Максима та Михайла. Зі своїм чоловіком Миколою Добротою Тетяна останні декілька років не жила.
Старші сини – дорослі, мають свої сім’ї і живуть окремо, крім 29-річного Михайла, який з дружиною та трьома дітьми мешкає з матір’ю у трикімнатній квартирі п’ятиповерхівки біля аграрного ліцею. Як розповідають сусіди, Богдан був скромним, тихим, спокійним хлопцем, завжди вітався. Навчався онлайн і напередодні самогубства, тобто, у середу, 8 листопада, ще був присутній на онлайн-уроці.
Третій із братів – Михайло, з яким я спілкувалася телефоном, сказав, що нічого підозрілого у поведінці брата за останні дні він не помічав.
На жаль, з мамою Богдана поспілкуватися не вдалося. Але односельці і вчителі кажуть, що у неї над хлопцем була гіпер-опіка. Тетяна ледь не до 9-го класу водила сина до школи, чекала, коли закінчаться уроки і забирала. Ну, звичайно, у старших класах такого не було. Хлопець став більш самостійним, кажуть, і друг у нього був із однокласників.
Що могло так вплинути на Богдана, що він у такому юному віці вирішив звести рахунки з життям, досі для всіх залишається загадкою. Мешканці п’ятиповерхівки бачили його днями то на стадіоні аграрного ліцею, то біля водойми навпроти… Чого він там блукав сам, і які думки роїлися в його голові?..
Але 9-го зранку рідні в квартирі знайшли записку від Богдана, адресовану дружині брата: «Таню, візьми ножиці та воду і принеси на стадіон». Невістка з малолітньою донькою виконали прохання і пішли, аби віднести це, не розуміючи: для чого і навіщо.
Довго ходили між деревами вранішнього стадіонного парку, але жахливу картину судилося побачити дівчинці. Дитина, звичайно, отримала величезний стрес, плакала, її довго потім не могли заспокоїти.
Коли приїхала поліція, то виявила, що хлопець повісився на собачому ошийнику. Як з’ясувалося пізніше, Доброти мали хатнього песика…
Які думки роїлися у голові Богдана тієї безсонної ночі? Коли він зважився написати передсмертну записку? Мабуть, на ці та інші запитання вже не відповість ніхто. Але він таки наважився вийти через балкон і зробив це подалі від дому.
Джерело: газета “Поліська правда”, Валентина Селюк
