На Чернігівщині переробка відходів – це не бридко, а КРУТО!

Щодня у шкільних їдальнях накопичується від десяти до тридцяти літрів органічних відходів, які, зазвичай, потрапляють на смітник. Чи можемо ми використовувати їх з користю для оточуючого середовища?
У Сосницькій гімназії імені Олександра Довженка, яка стала учасником всеукраїнського екологічно-освітнього проекту «Компола» , залишки з кухні перетворюватимуть на органічне добриво – компост. Зазначимо, усього взяли участь 200 шкіл з усієї України, а Сосницька – єдина з Чернігівщини.
Діти будуть утилізувати недоїдки з їдальні та листя зі шкільного подвір’я. А допомагатиме їм родина з 800 хробаків-Старателів, які проживатимуть у спеціальному термокомпостері (великому пластиковому баку без дна) прямісінько на території навчального закладу. Отриманим добривом хлопчики і дівчатка підживлюватимуть квіткові клумби і дерева, які згодом ліпше очищуватимуть повітря, повідомляє Газета “Деснянка”.
Змінювати світ сосницькі учні почнуть незабаром, наразі чекають на доставку термокомпостера. Міністерство екології вже розподіляє їх по регіонах. Один такий бак вартує в середньому три тисячі гривень, придбали їх за кошти міжнародних організацій.
– Ми вже й обрали місце, куди його поставити, – розповідає директорка Сосницької гімназії імені Олександра Довженка Тамара Чепурна. – Це відкрита ділянка, адже в процесі переробки відходів виділяється певна кількість вологи, ґрунт буде її всмоктувати. Опікуватимуться компостером члени екологічних гуртків – учні 8–11 класів на чолі з учителем біології та екології Валентиною Дударенко. Це вона разом з дітьми у минулому році написали на конкурс «Компола» роботу екологічного спрямування. Ми аніскілечки не сумнівалися, що наш заклад переможе!
У гімназії навчається 514 учнів, тож залишків з їдальні і кухні для компостування достатньо. Діти вже знають, що в компостер можна класти відходи, що умовно поділені на зелені і коричневі. До зелених належать очистки сирих овочів та фруктів, шкаралупа сирих яєць, заварка від чаю, залишки крупи чи каші без додавання масла. До коричневих – скошена трава, папір, картон, зів’ялі квіти, опале листя, тоненькі гілочки (але небагато). Заповнюючи компостер, шари відходів мають чергуватися так: коричневі – зелені – коричневі – зелені і так далі. Кожен шар ліпше присипати невеликою кількістю землі, тоді хробакам-Старателям буде легше перетворити їх на компост. Час від часу відходи потрібно зволожувати, додаючи до компосту звичайну відстояну воду. В теплу пору року це треба робити частіше, а в холодну – рідше, підтримуючи середній рівень вологості. Якщо дотримуватися інструкції, то за кілька місяців компост вже буде готовий! Чим тепліше навколо, тим швидше відбувається процес визрівання. За своєю структурою добриво для рослин нагадує звичайну землю, має чорне забарвлення та пухку структуру.
Запитаєте, чи не буде від компостера смердіти? Звичайно, процеси, які проходять всередині, супроводжуються неприємним запахом, але верхній шар відходів, землі та опалого листя не даватиме запаху виходити назовні.
До морозів учні планують утеплити компостер. Для цього його або обкладуть опалим листям, або спорудять короб з пінопласту, так щоб пустоти між коробом та компостером становили 15–20 сантиметрів та запов­нять їх опалим листям чи соломою.
До початку літніх канікул відходи у баку учні планують засипати землею та шаром листя заввишки 20 сантиметрів. Чергуватимуть і хоча б раз на тиждень добре поливатимуть вміст компостера водою. Їжі ж хробакам на цей період має вистачити.
Авторами екологічного проекту з компостування органічних відходів зі шкільних їдалень прямо на території освітніх закладів стали два роки тому київські школярі Нікіта Шульга та Софія-Христина Борисюк. За цей час до їхньої ініціативи долучилися 32 школи у різних куточках України. На Чернігівщині захотіли перероб­ляти відходи з їдальні школа №2 у Ріпках, де директором Сергій Лебедько. Компостують і дбають про екологію тут з осені 2016-го.
Варто сказати, що коли діти тільки починали компостувати відходи, деякі дорослі казали, що їх не почують, що країна не зміниться. Та учні вірили в успіх і продовжували втілювали свою ідею, розповідали про це, і тепер екологічні проблеми вирішують все більше і більше українських шкіл. Хлопчики і дівчатка вважають, що переробка відходів – це не бридко, а круто! З маленької ініціативи проект перетворився на справжній рух до чистого довкілля. Цьогоріч «Компола», який об’єднав 200 шкіл, має вже державну підтримку. Його схвалили два міністерства – екології та освіти.
Учні Сосницької гімназії імені Олександра Довженка вже не дочекаються, коли робитимуть речі, які впливають на щось глобально. А там, дивись, компостування потихеньку захопить сусідні школи, дитсадочки, кафе, ресторани, міські двори багатоповерхівок… Якщо обсяги компостування стануть справді великими – це дозволить хоча б частково відмовитися від хімічних добрив і поліпшити екологію.
– Якщо нам вдасться перероб­ляти відходи з їдальні, – каже директорка Тамара Чепурна, – то ми цим добривом підживлюватимемо шкільні дерева, дев’ять квіткових клумб, а також замінимо ґрунт у вазонах для кімнатних рослин. Діти розповідатимуть своїм батькам про користь від компостування, і цей досвід має поширитися навкруги. Принаймні, дуже цього хочеться!
Підвид дощових компостних черв’яків – хробаків-Старателів вивели завдяки схрещенню особин російської популяції з особинами киргизької. Працьовиті черв’яки призначені для того, аби з більшою швидкістю і якістю переробляти органічні відходи в біогумус Цікаво, що вони трудяться за температури від +8 до +29. Посидючі в середовищі з поживними речовинами. За рік Старатель виробляє до 100 кілограмів добрива!

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *