До Дня рибалки
12 липня, у всіх рибалок є привід для святкування, бо в цей день відзначається їхнє професійне свято, яке бере початок ще з Радянських часів, коли в країні інтенсивно розвивалося рибальство.
Журналісти «Нежатин» запитали у жителів Ніжина, яку найбільшу рибу ловили, за що люблять рибалку та де люблять ловити, може знають й анекдот до теми?
Детальніше читайте у нашому матеріалі:
Ніжинці батько Сергій та син Денис Рисакови
Ми із сином завжди їздимо на рибалку разом. Я беру його з собою ще з трирічного віку, цього літа йому вже буде 10 років.
Ловимо на спінінг, силіконові приманки, воблер. Найбільший мій трофей був років 5 тому: я спіймав сома вагою – 18,5 кг! Витягував його хвилин 30-40 на спінінг і таки витягнув! Нажаль, фото трофейного сома нема, залишився десь в телефоні у знайомого, але є щуки приблизно 4-5 кг вагою.
Це якщо говорити про найбільші трофеї, які доводилося зловити. Ловимо в основному на Десні.
Рибалка – для мене це своя філософія, в двох словах і не розкажеш, треба сидіти годинами говорити. Але якщо коротко – це і єднання з природою, це і релакс і адреналін, це – життя! Не можу сказати, що це відпочинок, бо після рибалки також потрібно відпочивати, особливо, якщо мова йде про зиму. Адже ми живемо в палатках прямісінько на льоду!
Зараз будуємо з друзями пліт і тижнів через два збираємось сплавитись з Новгород-Сіверського до Воловиці, якщо все буде добре.
Анекдот про рибалку згадався банальний, мабуть його усі знають. Не секрет, що рибаки часто люблять прикрасити розповідь про свої улови! Але про сома – чиста правда! (сміється – авт.) Так от – анекдот. Розповідає чоловік про свої улови і розводить руки каже: “отттааака” рибина піймалась! Йому не вірять, вже й руки зв’язали, кажуть – так яка ж рибина? А він зв’язаними руками показує два кулаки і каже з “отттакееенними” очима!
Ніжинка Тетяна
розповідає, що ловила нещодавно рибу на Острі разом з дітьми.
Піймали штук 10-15 малесенький рибинок – краснопірок і повикидали назад у річку.
Ловили на вудочку. Для наживки брали тісто, а ще робили наживку з гороху та манки.
Сподобалось дуже! Коли впіймала першу рибинку увійшла в азарт! Попадалися й маленькі карасі, було цікаво – чудово провели час! А взагалі, у мене чоловік Давид, ото він заядлий рибак, а я так – любитель.
Олексій Лейберов, голова профкому працівників НДУ
Найбільшу спіймав щуку 6,3 кг! Це було років 4 тому на Десні. Довго витягував, але все ж таки вдалося отримати такий трофей!
Рибалка для мене – це час, коли можна відпочити, побуди наодинці з природою та з самим собою. Якщо їдемо компанією, то поспілкуватися на природі з цікавими людьми, 
пожартувати, послухати різні байки.
Результат риболовлі – це не головне. Головне – процес споглядання природи, душевного спокою. Це як медитація.
Анекдотів дуже багато про рибалок, зразу так і не згадаєш. Наприклад ось цей:
Маленький черв’як питає у мами: “А де наш тато?” А мама каже: “Та пішов з мужиками на рибалку”.
Олександр – житель м. Ніжина
Ми в Острі мало ловили рибу, частіше їздили на озера, на Смолянку. Перша риба, яку я спіймав – це був карась! Мені тоді було років 10-12, ще вчився в школі.
Рибалка – це азарт! Вона викликає такий же інтерес, як і полювання або збирання грибів. Ти отримуєш справжнє задоволення, коли на гачок попадається трофей! Важливо його не упустити, а виловити!
Найбільшу рибу, яку я ловив – це коропи, спіймані на вудочку, вагою десь 2,5 кг.
А якби був вибір поїхати з друзями на море на декілька днів позагорати, чи на рибалку, то вибрав би рибалку, адже там можна і уху приготувати, і поговорити, і посидіти увечері біля багаття. Просто засмагати на морському узбережжі не так вже й цікаво, як на мене.
Оксана Пахомова – жителька Ніжина
Ой, колись в дитинстві рибалили разом з татом. Ох і нудна ця справа! Сидиш на одному місці – дивишся на воду і нічого не робиш – не цікаво. Можу сказати, що мені не сподобалось.
Анекдот розкажу, вірніше – жарт. Мужик здатний 2 години висиджувати, не рухаючись, дивитися на поплавок, а почекати 5 хвилин, поки дружина одягається, у нього нервів не вистачає!
Або ж такий, чисто життєвий: після почищеної риби кілограмів 6-7, жінка чоловікові й каже: “Ну та всі ж мужики їдуть на рибалку горілки пити, і ти пий, а не рибу ловиш!”
Олександр Турчин, працівник НДУ ім. М. Гоголя
О! Я з династії рибаків і привчений до риболовлі змалечку! Це свята справа.
Найбільша риба, яка попадалася мені на вудочку – це щука і короп.
Люблю ловити рибу на річках, на озерах – менше. Ми з друзями, принципово не користуємося електровудочками, бо ми за здорову конкуренцію!
Люблю рибалку за сам процес: прокинутися годині о 3 ранку і до 6-ої посидіти, або до 9-ої ранку – поки не почне припікати сонце.
Анекдот про рибалку? Скажімо так: зараз так сходу і не згадаю, анекдоти не запам’ятовую, на жаль.
Сергій та Олеся – ніжинці
Говорять, що кожного року їдуть рибалити на Десну, в Кладьківку.
Там знімаємо будиночок і на декілька днів, а то й на тиждень їдемо відпочивати.
Ловиться риба різна і дуже смачна, особливо коли почистиш та підсмажиш на сковорідці – свіжа, з цибулькою та зеленню, ой такий аромат!
Колись на День народження я спіймала малесенького сомика, – розповідає Олеся, – Просто таке собі дитинча та відпустила його назад в Десну, шкода стало малого. А взагалі то у нас Сергій більш заядлий рибак, а я просто йому допомагаю.
Анекдот: Дядьку, а риба клює?
– Ні, вона тільки натякає.
– Як це?
– А ось так. Поплавець веде, веде, а потім морду з води висуне і каже: “Вибачте, що потурбувала”.
Цікавилась Тіна Кошелевська
Фото з мережі та з архіву ніжинських рибалок
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
