Пила воду з калюж – 86-річна Віра Клименко зі Срібнянщини розповіла Суспільному, як тиждень виживала, заблукавши у лісі.
Шукати її почали на третю добу. Поліція, військові, місцеві жителі сформували загони добровольців для пошуків і врешті організували близько сотні людей, залучали квадрокоптер. І врешті змогли її розшукати за слідами собаки Мухтара, який весь цей час не відходив від господині і врятував їй життя.
“Сиділа в лісосмузі, не знала, куди мені йти. І йшла і йшла…не знала, куди йти…Водичку, де калюжа, там і пила. Нахилюся, ляжу, посмокчу. Ото цим я і жила“, – розповіла жінка.
До повномасштабного вторгнення росіян Віра Клименко із села Гурбинці Срібнянської громади жила разом зі своїм молодшим сином, який нині служить в лавах ЗСУ.
Ввечері 22 жовтня вона понесла гриби старшому сину в сусіднє село Гнатівка та зникла. 25 жовтня про її відсутність дітям сповістила сусідка.
“Нема бабусі, і ми поїхали на пошуки. Старший син прийшов – Дмитро, невістка – жінка меншого сина і я, і ми пішли втрьох шукати її своїми силами. Але ми ніде її не знайшли”, – сказала донька Надія Чепурко.
За допомогою в пошуках матері жінка звернулася до поліції та Срібнянської селищної ради. В перший день на цей заклик відгукнулися близько 70 людей, надалі – близько сотні.
“Ми пішли прочісувати ліс, поле і порожні хати. Перший вечір безрезультатно. На другий ранок під’їхали автобуси зі Срібнянської селищної ради, працівники, небайдужі люди, потім військові і наші жителі. Поліція, люди та далі для пошуку селищна рада надала безпілотник”, – повідомила представниця Гурбинського старостинського округу Ніна Лихогруд.
Пошуки тривали чотири доби. За інформацією, яку отримали від свідків, зосередилися на Варвинській громаді. Саме там, за 20 кілометрів від дому перебувала 86-річна жінка. У лісі вона блукала тиждень.
“Бабусю знайшли біля Григоровщини Варвинської громади, у кукурудзі сиділа”, – сказала Надія Чепурко.
“Це людина “бідовенька” завжди, працелюбна, допомагала людям. І я чула, що в цьому році вона сама лопатою викопала картоплю… Казали всі, що вона жива”, – каже Ніна Лихогруд.
Весь час поруч із Вірою Клименко був пес Мухтар, який її і врятував. Напередодні зникнення їх сфотографували разом на прохання молодшого сина. Фото допомогло у пошуках.
“Собака вискочить із кукурудзи і знову назад, вискочить і назад… І вони пішли по його слідах і знайшли бабусю”, – розповіла донька зниклої.
“Вона мене врятувала. Підійде, лиже, штовхає мене, пищить і лиже”, – сказала 86-річна Віра Клименко.
Того ж дня бабусю госпіталізували до приймального відділення Варвинської лікарні. За словами директора Юрія Полонця, вона була знесилена, мала симптоми зневоднення та переохолодження, садна на руках і ногах.
Їй надали необхідну медичну допомогу та через дві години відпустили із донькою Надією. Нині Віра Клименко проживає із її родиною в селі Дейманівка.
“Дуже перший день воду пила, а оце вже почала потрошку їсти.Чай п’є, суп їсть, кашу їсть, воду п’єм. Стан слабенький, але вже сідає, сидить”, – говорить донька.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
