Катерина Динник: «Коли співаю, здається, що душа сповідається»…

 

 

 

 

Катерині Григорівні Динник ніколи навіть на думку не спадало шукати собі щастя десь за межами її рідної Рівчак-Степанівки. А куди виїжджати, якщо тут вона колись народилася й знайшла собі щастя-долю, тут з’явилися на світ її власні діти й вже згодом – онуки. У колгоспних буднях тут непомітно минула її трудова молодість і так же, майже незримо підкралося життєве надвечір’я… Й хоч на своєму життєвому шляху суму, болю та розчарувань ця жінка зазнала більше, ніж звичайної жіночої, материнської радости, вона ніколи не падала духом, а навпаки, запалювала всіх своїм оптимізмом та жагою до життя. 

Після смерті доньки Катерині Григорівні довелося самій піднімати на ноги й виховувати трьох онуків, а тепер вона з радістю  допомагає глядіти правнуків. Четверо живуть неподалік, а всього їх у неї більше десяти – і всі горнуться до прабабці, її турботи й захисту,  до тепла її щирого й щедрого на любов і ніжність серця.

Сама ж Катерина Григорівна черпає життєвих сил від рідної землі та творчості, в якій кохається від самого народження. Бачили б, скільки у неї усіляких вишивок. Багато вишиваних робіт жінка роздарувала рідним, знайомим та односельцям. Залишила й собі – щоб і внукам, і правнукам пам’ять про себе залишити. 

Є в неї ще один дорогоцінний скарб, який не можна в руках потримати та в інші руки передати, хіба що серцем відчути. Катерина Григорівна знає дуже багато  старовинних автентичних пісень, тих, що колись співали її мама з бабусею, і які так дбайливо береже у своїй пам’яті вона.

-Рід у нас завжди був співучий, – розповідає берегиня народних традицій. – А зараз, коли згадую та співаю ті пісні, що їх чула ще від неньки, здається, наче душа моя сповідається…

Так, у роботі та турботах і наблизилася до свого чергового надзвичайно поважного ювілею. На жаль, останнім часом  голку до рук вже стала брати рідше, а ось доріжки самоткані із задоволенням продовжує в’язати. Ще й співає за роботою. Причому, співає не тільки вдома – Катерина Григорівна бере активну участь у виступах аматорського гурту «Берегині», що діє при сільському будинку культури. А ще жінка є членкинею літературно-краєзнавчого клубу «Душі криниця» Рівчак-Степанівської бібліотеки.  

Справжня Берегиня роду, трудівниця, жінка-позитив, теплий промінчик, що заряджає оптимізмом, несе тепло в людські душі та серця, – так про цю жінку кажуть її односельці, не кривлячи душею та бажаючи їй ще багато-багато років життя.

На фото: К.Г. Динник

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь